4 рівні мотивації співробітників

4 рівні мотивації співробітниківКожна людина, яка проводить 8 годин на роботі, повинна мати для цього серйозну мотивацію. Втім, ця мотивація може бути різною. Наприклад, грошова мотивація, яка вже стереотипно вважається чи не єдиною, насправді є найслабшою. Журнал BizTimes публікує чотири рівні мотивації, які можуть бути присутні у співробітників.

Гроші – найнижчий рівень мотивації. Людина, з такою мотивацією, прийшовши на співбесіду, буде запитувати: “А яка в мене буде зарплата?”, “А які премії у вашій компанії” і т. п. Люди з таким рівнем мотивації – найбільш нестабільні і насправді нелояльні до компанії. Вони з легкістю покинуть її, якщо в будь-якому іншому місці їм запропонують вищу зарплатню.

Другий рівень мотивації – це особиста вигода. Ця мотивація дуже близька до грошової. Під час співбесіди людина з такою мотивацією буде задавати запитання типу: “Чи є у вас соціальний пакет?”, “Чи оплачується відпустка, дорога, навчання, лікарняні?” тощо. Людина з таким рівнем мотивації, орієнтована більше на те, що вона здатна отримати, ніж на те, що вона здатна дати. Не варто очікувати від такої людини ініціативи і бажання брати на себе відповідальність.

MUST READ:  "Токсичні" менеджери: як з ними боротися?

Також є такий рівень мотивації, як особисте переконання. Людина розмірковує так: я можу це робити; мені подобається те, чим я займаюсь; і я хочу продовжувати цим займатися. Якщо на співбесіду приходить така людина, вона запитує: “Чим саме я буду займатися?”, “Які обов’язки я буду виконувати?” тощо. Така людина зазвичай багато дає компанії, оскільки вона не лише може, але й хоче виконувати свою роботу.

Нарешті, на найвищому рівні мотивації знаходиться відчуття обов’язку. Людина з такою мотивацією по суті не вимагає нічого від своєї роботи. Це не означає, що вона нічого не отримує (якраз навпаки – такі люди отримують найбільше). Обов’язок – це те відчуття, яке виникає, наприклад, у батька перед своєю сім’єю. В бізнесі таке відчуття найбільш притаманне керівникам, власникам та директорам. Вони відчувають обов’язок перед співробітниками та самою компанією і часто готові “розірватися на шматки” для того, щоб досягнути поставлених цілей.

Звісно, зі сказаного вище стає очевидним, що люди із рівнем мотивації “особисте переконання” та “обов’язок” орієнтовані більше на те, щоб віддавати, ніж на те, щоб отримувати. Вони готові робити навіть більше, ніж від них очікується.