4 рівні мотивації співробітників

4 рівні мотивації співробітниківКожна людина, яка проводить 8 годин на роботі, повинна мати для цього серйозну мотивацію. Втім, ця мотивація може бути різною. Наприклад, грошова мотивація, яка вже стереотипно вважається чи не єдиною, насправді є найслабшою. Журнал BizTimes публікує чотири рівні мотивації, які можуть бути присутні у співробітників.

Гроші – найнижчий рівень мотивації. Людина, з такою мотивацією, прийшовши на співбесіду, буде запитувати: “А яка в мене буде зарплата?”, “А які премії у вашій компанії” і т. п. Люди з таким рівнем мотивації – найбільш нестабільні і насправді нелояльні до компанії. Вони з легкістю покинуть її, якщо в будь-якому іншому місці їм запропонують вищу зарплатню.

Другий рівень мотивації – це особиста вигода. Ця мотивація дуже близька до грошової. Під час співбесіди людина з такою мотивацією буде задавати запитання типу: “Чи є у вас соціальний пакет?”, “Чи оплачується відпустка, дорога, навчання, лікарняні?” тощо. Людина з таким рівнем мотивації, орієнтована більше на те, що вона здатна отримати, ніж на те, що вона здатна дати. Не варто очікувати від такої людини ініціативи і бажання брати на себе відповідальність.

Також є такий рівень мотивації, як особисте переконання. Людина розмірковує так: я можу це робити; мені подобається те, чим я займаюсь; і я хочу продовжувати цим займатися. Якщо на співбесіду приходить така людина, вона запитує: “Чим саме я буду займатися?”, “Які обов’язки я буду виконувати?” тощо. Така людина зазвичай багато дає компанії, оскільки вона не лише може, але й хоче виконувати свою роботу.

Нарешті, на найвищому рівні мотивації знаходиться відчуття обов’язку. Людина з такою мотивацією по суті не вимагає нічого від своєї роботи. Це не означає, що вона нічого не отримує (якраз навпаки – такі люди отримують найбільше). Обов’язок – це те відчуття, яке виникає, наприклад, у батька перед своєю сім’єю. В бізнесі таке відчуття найбільш притаманне керівникам, власникам та директорам. Вони відчувають обов’язок перед співробітниками та самою компанією і часто готові “розірватися на шматки” для того, щоб досягнути поставлених цілей.

Звісно, зі сказаного вище стає очевидним, що люди із рівнем мотивації “особисте переконання” та “обов’язок” орієнтовані більше на те, щоб віддавати, ніж на те, щоб отримувати. Вони готові робити навіть більше, ніж від них очікується.

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • Нео

    Может автор и прав..но думаю сегодня это уже не столь актуально. Человек, который сегодня приходит на собеседование, будет все таки в первую очередь ориентироваться на высокий доход, и, получив денежное место будет за него держаться всеми конечностями))) Самая большая мотивация – не быть голодным…

  • спостерігач

    доречі, чи ніхто не стикався з "відчуттям обовязку" перед тим з незгідний/непогоджування. Ти робиш шось, бо відчуваєш обовязок, але в тебе відсутнє бажання і відповідно "особисте переконання". Звичайно, це тебе Дуже мотивує.

    Веду до того, що на мою думку найкращий рівень мотивації це особисте переконання, що породжує бажання, потім обовязок, потім приходять гроші, бо ти добре виконуєш свою роботу.

  • Наталья

    Я частично согласна с автором статьи и он говорит уже о высшей ступени в пирамиде Маслоу. Но также нужно понимать, что есть разные этапы прохождения к мотивации "ощущение долга". При этом я встречала многих собственников компаний, которые говорят: "мало денег приносят мне люди, которые у меня работают. Наверное продам бизнес". А где же его ощущение долга, социальной ответственности? Нужно прежде всего воспитывать собственников компаний, а не людей которые у него работают на копейках, многие снимают квартиры и живут как на пороховой бочке. Зарплаты "серые", пенсии низкие. О каком "долге" мы говорим.

  • Alex)

    Про последние два пункта автор пусть расскажет детям, которых идейный папа накормить не может) Таки, да, Наталья точно подметила – это пирамида Маслоу. Только принцип пирамиды-то – без удовлетворения потребностей более низкого уровня (деньги, оплата труда=жилье, питание, одежда) не возникает потребностей более высокого уровня. На своей шкуре ощутил, когда после института 4 месяца "идейно" в Укрсиббанке проработал. Сейчас уже таки да, хочется, чтоб интересно и весело работалось. Еще ученые вывели верхний пункт мотивации – fan, развлечения. Обратите внимание, вот например Гаррет Джонсон (бывший през по маркетингу МТС) не единожды хвалился, что для него работа на таком посту в МТС всего лишь хобби. Да и местный Лацанич как-то в прессе такое же говорил.