На шляху до самовизначення. Україна 2010

Автори: Інна Шимків, Павло Ковтонюк, Школа охорони здоров'я

Плануючи візит на Міжнародну візійну бізнес-конференцію "Intro", важко було уявити, що організатори зможуть підняти таку важковагову тему та розкрити візію особистісну, візію бізнесу та візію країни. Як показала конференція — це вдалось. Хочеться окремо подякувати Львівській бізнес-школі та Українському католицькому університету (УКУ) за нагоду вийти за рамки буденних справ та подивитись в майбутній перспективі на розвиток країни та українського суспільства загалом.

Спочатку була Ідея

Сам Католицький Університет та Львівська школа бізнесу є живими доказами тези про силу візії, ідеї. Що спонукало їх засновників на початку 90-х, коли люди думали про те, як знайти гроші на харчування, шукати гроші на університет? І що підштовхнуло їх пізніше поєднати, здавалося б, непоєднуване, відкривши посеред підпорядкованого церкві університету бізнес-школу?

Це була візія — ідея, яка народжується не від думок більшості, вивчення ринків або фінансових розрахунків. Вона народжується від спрямованої концентрації волі і мрії про бажане майбутнє — хай це буде майбутнє однієї людини, бізнесу або цілої країни.

Коли перебуваєш у новій будівлі університету, здається, відчуваєш присутність цієї ідеї. Про неї у своєму виступі говорив отець Борис Гудзяк, ректор УКУ: "Коли ми закладали цей університет, то намагалися звертати увагу на Людину і загальне добро; і ми осягали дуже плідні ідеї. Я вірю, що у візії українського бізнесу добро і святість будуть посідати важливе місце".

Чому Міжнародна візійна бізнес-конференція? Софія Опацька, директор Львівської бізнес-школи УКУ Останні 1,5 роки наше бізнес-життя було суттєво відмінним від традиційного періоду зростання. Для когось криза стала несподіванкою та випробуванням. Ідея візійної конференції виникла в листопаді 2009-го. Для нас, як для школи, стало очевидним — про наслідки кризи говорити достатньо, потрібно переорієнтовувати наших клієнтів та партнерів і формувати погляд у майбутнє бізнесу. Така річ як візія залишається чимось невідомим для нашої країни загалом, часто цей стан переноситься і на наші бізнеси, а часом і на нас як особистостей. Сам факт того, що близько 100 власників і топ-менеджерів виділили свій час для обговорення ВІЗІЇ говорить про пошук та необхідність впродовж 2-х днів у яскравому, інтелектуальному середовищі чути один одного, спілкуватись, обдумувати важливі речі. Ми, як школа, спонукали процес і, можливо, дали поштовх для чогось більшого. Наші сподівання полягають в тому, щоб український бізнес перестав жити реактивно та думати короткотерміновими категоріями. Зміст конференції включав дуже різнопланові теми — від загальних макроекономічних тенденцій, бізнесово-філософських роздумів про візію, практичних інструментів формування правильних бізнес-моделей до місця та ролі бізнесу у суспільних процесах. У нас виступали як успішні керівники, так і науковці. І саме ця різноплановість змісту та різноманіття досвіду доповідачів змогли сформувати в учасників велику картину сучасного буття бізнесу в Україні та дали ідеї щодо його майбутнього розвитку.

Візія виростає в довірі

Розмови про такі поняття, як візія, є новими для нашого суспільства. Причини цього дуже вдало розкрив Мирослав Маринович, засновник Української Гельсінської групи, правозахисник, публіцист, віце-ректор Українського Католицького Університету з питань призначення та місії. На його думку, візія не може народитись в тоталітарній, патерналістській державі, де домінують безініціативність та відсутність власної думки, в надії на те, що "прийде хтось і зробить все за нас". Натомість вільні люди, які прагнуть досягти власного добробуту та які керують своїм життям — ось ключовий фактор успіху для країни в цілому. Важливе значення бізнесу полягає в тому, що в його середовищі більше ніж будь-де є такі люди. І саме вони здатні народити національну ідею, яка об'єднає народ та підніме країну.

Такі люди, вважає отець Борис Гудзяк, в країні є. Однак їх потенціал може запрацювати лише в середовищі довіри, якого сьогодні бракує. Знищення цього середовища було цілеспрямованою політикою влади протягом багатьох років. Однак сьогодні настає час відновлення "спільних знаменників" між людьми, організаціями і сферами життя. Основна місія відбудови довіри лежить на університетах взагалі і бізнес-школах зокрема.

Візія народжується у грі

Володимир Лавренчук, голова правління "Райффайзен Банк Аваль", назвав інший фактор для народження ідей — віру в себе, яка приходить з успіхами і перемогами. "Лише успішні люди зможуть проголосити національну ідею. І ці люди будуть тими, кому довірятимуть за результати їх праці". Ми вже маємо такі перемоги (учасниками яких були багато хто з присутніх у залі), однак, очевидно, повинна утворитися критична маса таких успіхів.

Досягати перемог допомагає підприємливість, глибинний дух "гри", як зазначив Юрій Логуш, віце-президент Крафт-Фудз в Україні, Східній Європі та Азії. Хоча українці крізь роки були підприємливим народом, за радянських часів це стало забороненим заняттям, яке свідомо таврувалось. Сьогодні все ще існує проблема подолання внутрішнього конфлікту у свідомості, що підприємництво є чимось таким, чим негідно займатись. Однак із приходом молодих людей, які більшу частину свого життя прожили в незалежній Україні — ситуація обіцяє піти на краще. Пан Юрій висловив віру, що ці молоді люди можуть розвинути в собі усі необхідні риси для досягнення результату: вміння приймати швидкі рішення, швидко розвиватись, бути гнучким до потреб клієнта, інноваційним та вміти ризикувати.

Візія грунтується на ідеї

Олександр Саврук, декан Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs), розповів про трансформаційне лідерство. "Трансформаційне лідерство — це вміння працювати з системами. Логіка харизматика — я і мої заслуги, — сьогодні вже не працює. З'являється інша логіка та інша природа енергетики, яка базується на тому, що ми називаємо ідеєю. Головне — навчитися працювати з ідеями, а особливо системоутворюючими ідеями. Ідея допомагає сформувати візію, яка об'єднує і допомагає створити спільне бачення, а не просто образ майбутнього. Це спосіб самоідентифікації самодостатніх людей, які ціннісно готові йти в ту чи іншу сторону та прагнуть підкорити себе ідеї та системі. На сьогоднішній день рівень розвитку культури в суспільстві вимагає саме такого типу рішень". (Детальніше про виступ Олександра Саврука — "Візія в управлінських рішеннях").

ФОТОЗВІТ