РЕЦЕНЗІЇ | Огляд книги 11 березня 2019 р.

Навіщо читати книгу «Велика конвергенція. Інформаційні технології та нова глобалізація»

Автор: Єгор Перелигін, генеральний директор ТОВ «Петро-Консалтинг»
Джерело: m!nd

При аналізі нинішніх українських реалій часто виникає питання: що є стимулом для приходу транснаціональних корпорацій і великих виробників в економіку, що розвивається (крім дешевої робочої сили)? Відповідь лежить на поверхні:

  1. Стабільні, зрозумілі і прозорі правила гри, однакові для всіх — Rule of Law.
  2. Грамотна фіскальна політика з правильними податковими стимулами.
  3. Захист прав інвесторів і кредиторів, захист приватної власності.

Основне питання для України — де наше місце під сонцем, і що нам робити, щоб це місце зайняти? Низька вартість праці та стратегічне географічне розташування — це дуже хороші порівняльні переваги України. Але, схоже, їх недостатньо, аби залучати серйозних інвесторів і виробників. Зараз необхідно думати про наступну технологічну революцію і створювати виробничі кластери (і відповідно — юридичне поле та інститути під них), які стануть фундаментом для інтеграції України в глобальний ланцюжок вартості (Global Value Chain) і глобальний ланцюжок поставок (Global Supply Chain). Частину відповідей можна знайти в книзі Річарда Болдвіна «Велика конвергенція. Інформаційні технології та нова глобалізація» (The Great Convergence: Information Technology and the New Globalization).

Велика конвергенція. Інформаційні технології та нова глобалізація (The Great Convergence: Information Technology and the New Globalization)

Бекграунд. Книга являє собою дуже складну, багатошарову і предметну наукову роботу, що присвячена проблемам нової глобалізації та ролі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) у ній. Вона наповнена сотнею графіків, посиланнями на наукові статті та книги, а також на різні економічні теорії. Щоб подужати і зрозуміти цю книгу, потрібно мати непогане уявлення про економічну теорію (також необхідно розуміти, що існують різні економічні школи і між ними є певні тертя і дебати), мати базове уявлення про історію розвитку людських цивілізацій і суспільств і знати, як влаштована світова торгівля, що таке торговий баланс, платіжний баланс, роль експорту в розрахунку ВВП і т. д.

Автор книги, професор Річард Болдвін з женевського Graduate Institute of International and Development Studies, вважається одним з провідних світових експертів у галузі міжнародної торгівлі (у тому числі системи СОТ), економічного зростання і «регіоналізму». Коли він навчався в легендарному MIT, його науковим керівником був лауреат Нобелівської премії професор Пол Кругман, з яким Болдвін написав більше десятка наукових статей.

«Велика конвергенція» вийшла дуже своєчасно, особливо якщо враховувати численні світові події та тенденції, пов’язані з деглобалізацією: перемога Дональда Трампа в США, а євроскептиків — в Італії, торговий конфлікт між США і Китаєм, війни на Близькому Сході.

Сюжет. Професор Болдвін розділив свою книгу на п’ять частин. Першу автор присвячує історії людства. Основні акценти розставлені на процесах глобалізації, які були активізовані завдяки технологічним проривам і революціям (наприклад, індустріалізація завдяки паровим двигунам, або поява інформаційних і комунікаційних технологій).

Болдвін ідентифікує чотири фази глобалізації:

  1. Поширення людини по планеті.

  2. Аграрна революція (прив’язка до конкретної місцевості).

  3. Промислова революція (паровий двигун і поява доступних транспортних шляхів, що «відв’язало» споживача від виробника географічно). Ця фаза називається «перша розв’язка». Саме «перша розв’язка» провела розмежування між індустріалізованими країнами і неіндустріалізованими.

  4. Революція інформаційних і комунікаційних технологій (можливість вільного та недорогого передавання ідей, технологій і ноу-хау). Ця фаза називається «друга розв’язка». Вона дозволила перенести виробництво в країни з низьким рівнем доходу місцевого населення і створила фундамент для участі економік, що розвиваються, в Global Value Chain (а ??значить — фундамент для конкуренції на світовому ланцюжку поставок компонентів). Ось саме ця фаза дала імпульс «великій конвергенції» індустріалізованих країн і країн категорії «I6» (Китай, Південна Корея, Індія, Польща, Індонезія і Таїланд).

Ця частина книги відмінно читається після «Sapiens» Ноя Юваль Харари і «Guns, Germs, and Steel» Джареда Даймонда.

Друга частина книги починає «набирати обертів» і стає технічною та науковою.

Аграрна революція прив’язала людство до конкретних шматків землі та локацій. Пересування товарів, ідей і людей було надто дорогим задоволенням. Торгівля існувала — але в основному вона стосувалася рідкісних і екзотичних товарів. Ці обмеження стримували зростання світової економіки, торгівлі, і відповідно — глобалізації.

Технологічні прориви, пов’язані з транспортом, дозволили виробникам поставляти свої товари споживачам за межі стандартних «кластерних» кордонів. Відбулося географічне «відв’язування» виробництва від споживання.

Історично склалося так, що основні кластери виробництва розташовувалися в Старому Світі, де дуже швидко завдяки «кластеризації» з’явилися перші іскри інновацій. Через деякий час настала велика дивергенція, бо основні виробничі, наукові та інноваційні кластери утворилися в «північному» Старому Світі, який зміг легко взяти гору над іншою частиною світу. Але під кінець ХХ століття, завдяки цілій серії технологічних проривів, вартість ІКТ почала падати.

Це стало другим етапом. Знання, ідеї, технологічні ноу-хау почали швидко поширюватися по планеті. Виробничий процес став приймати міжнародну форму, бо більше не було гострої необхідності в присутності повного виробничого циклу в одній географічній локації. З’явилися перші підходи роботи з офшорингом і аутсорсингом. Почався активний рух ідей з північних країн до південних, так як ключовою перевагою південних регіонів були низька вартість праці та ринок збуту, що розвивається.

Сьогодні світ підійшов до третього етапу — необхідність істотно знизити вартість фізичної взаємодії за принципом «особи до особи».

Болдвін ідентифікує елементи «нової глобалізації», яку ми переживаємо сьогодні. Йдеться про нову роль порівняльних переваг у «глобальному ланцюжку вартості» (Global Value Chain, або GVC) і в «глобальному ланцюжку поставок» (Global Supply Chain, або GSC), і в істотній фрагментації виробничого процесу на світовому рівні. Це ілюструється тим, як ефективно змішуються технологічні розробки/процеси, ідеї, підходи по маркетингу, системи управління Старого Світу з низькою вартістю робочої сили в економіках, що розвиваються. Економічні дані показують, що виграють ті країни, що розвиваються, які здатні потрапити в GVC і GSC. Ті, хто не можуть знайти свого місця в цих ланцюжках, програють.

У першу чергу це ілюстрація гострої необхідності для будь-якої економіки, що розвивається, в участі у світовому ланцюжку поставок. Розраховувати на те, що відразу вийде залучити «повний цикл» виробництва — неправильно. До цього треба прагнути, але в першу чергу необхідно налагодити якісне виробництво більш спеціалізованого характеру. Це правильний старт для сильної та ефективної «кластеризації» виробництва, яка може дати стимул інноваціям і нарощуванню власної доданої вартості.

Третя частини книги ще більш технічна і складна. Коли вартість торгівлі стрімко впала по всьому світу, основні світові промисловості зазнали «кластеризації» у країнах «Великої сімки» (G7). Ці промислові кластери дали імпульс інноваціям, які в свою чергу стали стимулом для економічного ривка країн G7. Вартість пересування ідей падала набагато повільніше і не так драматично — а значить, основні технологічні ноу-хау і наукові відкриття залишалися в цих країнах, навколо промислових кластерів. Революція ІКТ знизила вартість пересування ідей всередині міжнародних виробничих ланцюжків. Корпорації з країн G7 почали вдаватися до дешевої робочої сили в економіках, що розвиваються, і північні технології та ноу-хау рушили на південь. Країни «I6» змогли найбільш ефективно адаптуватися до такого розвитку подій і надати правильні майданчики для промисловості, що «приходила». Почалася активна індустріалізація країн «I6», у результаті ці країни стали локомотивами нової хвилі світового економічного зростання. Швидка індустріалізація величезних країн та регіонів підвищила світовий попит на сировину, внаслідок чого у світі почався цикл зростання цін сировинних активів і ресурсів.

Четверта частина книги розглядає різні варіанти «поведінки» економічної та торгової політики розвинених економік. Автор аналізує policy implications і policy response та пропонує свої рекомендації на основі вичерпних емпіричних даних, розглянутих у книзі.

Розвиненим економікам Річард Болдвін рекомендує змиритися з тим фактом, що міжнародні виробничі ланцюжки зазнали серйозної фрагментації з 1990-х. Також розвинені економіки повинні визнавати і усвідомлювати, що з огляду на таку виробничу фрагментацію технологічні ноу-хау та інновації здатні рухатися всередині виробничих ланцюжків крізь кордони і океани. Автор пропонує посилити акцент промисловості та бізнесу в розвинених економіках саме на інноваціях, наукових дослідженнях, і подальший розвиток сервісного сектору, продовжуючи створювати глибоку додану вартість.

Економікам, що розвиваються, на думку Болдвіна, бажано докласти максимум зусиль для залучення зовнішніх промислових гравців, щоб потрапити в існуючі GVC і GSC. Впровадження економіки, що розвивається, у світові виробничі ланцюжки — це найкращий рецепт для залучення інвестицій і технологічного ноу-хау. Це дозволить створити основу для промислових кластерів, які з часом зможуть генерувати власні ідеї, інновації та технології. Не варто намагатися відразу побудувати повний цикл виробництва, і не варто кидати на це всі державні ресурси.

Дуже яскравою ілюстрацією послужили кейси автомобільної промисловості трьох країн — Малайзії, Південної Кореї і Таїланду. Надмірні амбіції Малайзії, яка спробувала повторити корейський успіх в автомобільному будівництві, вилилися для країни в величезні проблеми. Таїланд же пішов шляхом інтеграції в GVC і GSC і став основною виробничою платформою для багатьох автомобільних гігантів планети.

У п’ятій, заключній, частині книги Річард Болдвін пише про те, що наближається нова технологічна революція, яка ще сильніше спростить рух людей між країнами і виробничими кластерами. Ця нова фаза, або революція, буде більш дикою і більш радикальною.

Кому сподобається книга. У першу чергу вона буде цікавою і корисною для економістів, фінансистів, працівників профільних державних установ, аналітиків, профільних журналістів та академічної спільноти.

Кому не сподобається книга. Цю працю складно рекомендувати пересічному читачеві.

Головна причина прочитати. Знайти підтвердження того, що глобалізація не дійшла свого кінця, а переживає перехід у нову фазу.



comments powered by HyperComments
БІЗНЕС-ПОДІЇ ДЛЯ ВАШОГО РОЗВИТКУ:
22-23 травня 2019
Київ
Оплата за результатом: KPI-мотивація. Від ВИРОБНИЦТВА до РОЗДРОБУ і ДИСТРИБУЦІЇ. Від Директора до лінійного персоналу
27-31 травня 2019
Київ
Спеціаліст по персоналу — SpHR
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
Напролом. Мистецтво перетворювати перешкоди на перемогиНапролом. Мистецтво перетворювати перешкоди на перемоги
Включайся! Жінки, робота й воля вести за собоюВключайся! Жінки, робота й воля вести за собою
Як ви збудуєте своє життя?Як ви збудуєте своє життя?


bigmir)net TOP 100

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Семінари, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2019, Management.com.ua
Портал створено та підтримується Strategic

Підписка на Менеджмент.Дайджест

Отримуйте найновіші матеріали на свій e-mail (1 раз на тиждень)



Дякую, я вже підписана(-ий)