Книга складається з трьох індивідуальних есе, кожне з яких належить перу одного з трьох авторів. Бенніс звертає особливу увагу на наслідки, які стали можливими в результаті широкого використання в компаніях новітніх технологій. Відкритість та чесність тепер мають куди більше значення, ніж раніше, оскільки будь-яка інформація розповсюджується набагато простіше. Але бути чесним в організації набагато складніше, ніж може видатися на перший погляд. Люди намагаються приховати інформацію і говорять своїм керівникам лише те, що ті хотіли б почути, ігноруючи при цьому неприємні факти. "Технології змінюються, а людська природа, на жаль, ні", — стверджує Бенніс.

О'Тул піднімає інше важливе питання, "як говорити правду людям, які знаходяться при владі", називаючи його складною етичною проблемою. Щоб пояснити свою точку зору, він звертається до класиків світової літератури: Софокла, Джона Озборна, Роберта Болта. Саме створення культури довіри він називає першочерговим завданням та викликом лідера, наголошуючи на тому, що її надзвичайно складно створити і дуже легко зруйнувати.

Сама книга "Прозорість..." є надзвичайно цікавою та легкою для прочитання. Основне повідомлення, яке вона несе, може видаватися доволі очевидним, але від того його складність та важливість не зменшується. І звісно ж — говорити про довіру завжди набагато легше, ніж досягнути її на практиці.

Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.