РЕЦЕНЗІЇ | Огляд книги 20 червня 2018 р.

Примхи творчого розуму: як геніальні інноватори змінювали світ

Хоча більшість досліджень вказують на важливість співпраці для продуктивності інноваційного процесу, Мелісса Шіллінг (Melissa Schilling), професор кафедри менеджменту Школи-бізнесу Stern (Нью-йоркський університет), дотримується цілком іншої позиції. На її думку, яскраві ідеї генеруються не стільки колективними зусиллями, а є продуктом, створюваним геніями-одинаками.

Quirky: The Remarkable Story of the Traits, Foibles, and Genius of Breakthrough Innovators Who Changed the World (Примхи творчого розуму: захоплююча сага про риси, вади характеру та геніальність проривних інноваторів, які змінили світ)
» Докладніше на Amazon
У книзі «Quirky: The Remarkable Story of the Traits, Foibles, and Genius of Breakthrough Innovators Who Changed the World» («Примхи творчого розуму: захоплююча сага про риси, вади характеру та геніальність проривних інноваторів, які змінили світ») Мелісса Шіллінг розглядає біографії деяких найвидатніших винахідників, з тим щоб виявити спільні особистісні якості та «дефекти» характеру, котрі дозволити їм побачити те, чого не спромоглися вловити інші. Героями книги є вісім «серійних проривних новаторів» — це Бенджамін Франклін (Benjamin Franklin), Марія Кюрі (Marie Curie), Нікола Тесла (Nikola Tesla), Томас Едісон (Thomas Edison), Альберт Ейнштейн (Albert Einstein), Дін Камен (Dean Kamen), Стів Джобс (Steve Jobs) та Ілон Маск (Elon Musk). Кожному з них вдавалося знов і знов дарувати світові проривні інновації, майже кожна з яких являла собою величезний ривок вперед.

Певною мірою дослідження Шіллінг підтверджує наші уявлення про геніїв-винахідників. Це люди, маніакально одержимі справою, готові жертвувати майже всім задля втілення своїх цілей. Ними рухає неослабне прагнення досягнення, а також величезне задоволення, яке черпається в роботі. Це стан, якому Міхай Чіксентміхаї (Mihaly Csikszentmihalyi) дав своє відоме визначення — «потік».

І ще, видатні новатори мають виняткову оперативну пам’ять та здатність тримати в голові багато концепцій одночасно. Це дозволяє їм «у своїх пошуках проходити довший шлях через мережу асоціацій, яка сформувалася в свідомості», що збільшує шанси провести незвичні паралелі між цілком різними ідеями. Також Шіллінг припускає існування певних зв’язків між геніальністю і божевіллям. Звертаючись до прикладу Тесли, який мав просто неймовірну чутливість до зовнішніх стимулів, міг «запоєм» працювати днями і ночами практично без сну, автор стверджує, що найвидатніші новатори страждають принаймні слабо вираженою манією.

Як правило, інноватори, наділені даром (або може, правильніше сказати, прокляттям), котрий психологи визначають як «самоефективність» (хоча поза межами наукової царини це інколи називається «зарозумілістю»). Йдеться про надмірно роздуту віру людини у свою здатність досягати того, що запало в голову. І ця якість є абсолютно необхідною, тому що сприйняття цінності проривних інновацій є, здебільшого, скептичним. Більшість винахідників, які фігурують у книзі були «сторонніми» в галузях, де допомогли здійснити «революцію». За словами Шіллінг, серійні інноватори «прагнуть втілювати свою ідею, навіть якщо всі навколо називають це божевіллям — вірять у свою правоту і їм наплювати, що ніхто з цим не погоджується». Власне, відчуття «самоефективності» живило віру Ілона Маска в те, що він стане першим цивільним, який виведе ракету на космічну орбіту. А Дін Камен, завдяки надпереконаності в собі, зміг створити інвалідний візок, який без будь-яких проблем переміщується по нерівній місцевості та сходами.

Частково ігнорування суджень інших корениться в тому, що Шіллінг назвала «чітко вираженим відчуттям “окремості”», яке проявляється «в повній відсутності інтересу до спілкування з іншими людьми, відкиданні правил та норм і часто навіть в ізольованості від членів родини». Тому, з одного боку, новаторам важко вести повноцінне соціальне життя; з іншого — в них більше можливостей для розмірковувань наодинці.

Але вибірка Шіллінг є занадто малою й тому її висновки щодо природи серійної інновації можуть не витримати більш глибокого вивчення. Навіть не всі з восьми героїв книги вписуються в систему припущень автора. Наприклад, Бенджамін Франклін вів інтенсивне світське життя і при цьому був беззастережно блискучим новатором. Ейнштейн намагався спати не менше десяти годин. А Томас Едісон, як зазначає Шіллінг, був відвертим не-ідеалістом та прагнув комерціалізувати все, що тільки міг.

Але що мають робити керівники з цією інформацією? Зрештою, абсолютно зрозуміло, що якості, котрі описує автор, є більшою мірою вродженими, ніж набутими. Більшість винахідників пригортали увагу своїми дивацтвами вже з дитинства. І навіть якщо такі характеристики потрібні для творення проривних інновацій — їх одних недостатньо. В Кремнієвій долині завжди було повно потенційних геніїв — незграбних у спілкуванні диваків, які годинами працювали без передиху та вважали, що праві виключно вони. Проте це середовище породило тільки одного Стіва Джобса.

Парадокс полягає в тому, що хоча в книзі розглядаються дуже незвичні особистості, вона може допомогти розкрити творчий потенціал звичайних людей. Наприклад, розуміння суті характеристик, котрі дозволили Ейнштейну створити ідеї, які не могли народитися ні в кого іншого, може допомогти організаціям досягти аналогічного ефекту. Заохочуючи вияви різних когнітивних та комунікативних стилів та дозволяючи працівникам триматися на відстані одне від одного, замість того щоб змушувати до тісної взаємодії — ви сприятимете культивуванню незалежності мислення. Надання людям змоги самостійно генерувати ідеї та рішення і подальше інтегрування цього швидше дасть цікаві результати, ніж проведення сесій мозкового штурму. Закидаючи широко «сіті» в пошуку ідей, а не звертаючись тільки до спеціалістів, ви збільшите ймовірність вироблення незвичних підходів. Крім цього, організація отримає величезну користь, якщо знайде способи «запалити» співробітників відчуттям значущості мети. Отже, не завжди потрібно шукати геніїв — можливо, доцільніше задіяти потенціал тих, хто вже є і стати компанією-інноватором.

За матеріалами strategy+business.



comments powered by HyperComments
БІЗНЕС-ПОДІЇ ДЛЯ ВАШОГО РОЗВИТКУ:
24 вересня 2018
Київ
Французько-Український Форум: «Нова політика в Європі: методи та фактори успіху президентської кампанії Еммануеля Макрона»
25-26 вересня 2018
Київ
Управлінський облік. Фінанси. Бюджети (Ігор Немировський, Інна Старожукова)
2-3 жовтня 2018
Київ
Оплата за результатом: KPI-мотивація. Від ВИРОБНИЦТВА до РОЗДРОБУ і ДИСТРИБУЦІЇ. Від Директора до лінійного персоналу

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
Можливо все!Можливо все!
К черту все! Берись и делай!К черту все! Берись и делай!
Бизнес по правилам и без. Как добиться успеха, не потеряв себяБизнес по правилам и без. Как добиться успеха, не потеряв себя
Теорія каст і ролейТеорія каст і ролей
Футбол как модель бизнеса. Уроки бизнеса изнутриФутбол как модель бизнеса. Уроки бизнеса изнутри


система корекції помилок Увага! На сайті працює система корекції помилок. Побачивши помилку в слові (реченні), виділіть його та натисніть Ctrl+Enter.



bigmir)net TOP 100

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Семінари, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2018, Management.com.ua
Портал створено та підтримується Strategic

Підписка на Менеджмент.Дайджест

Отримуйте найновіші матеріали на свій e-mail (1 раз на тиждень)



Дякую, я вже підписана(-ий)