Успіх у світі «підривів»: чим мають керуватися лідери?

«Чи залишився ще хтось, хто веде бізнес в стилі "як завжди"?», — запитує відомий коуч та автор Марк Томпсон (Mark Thompson), пригортаючи увагу до безальтернативності потреби пристосування до змін.

Економічне середовище безперервно зазнає «підривів», від яких перехоплює подих. Стрімко зростаюча швидкість та безжалісна частота таких потрясінь ведуть до того, що вчорашні лідери-«суперзірки» та провідні глобальні бренди відступають на задній план або взагалі витісняються ефективнішими конкурентами. Незалежно від того, готові ми це прийняти або ні, кожний відчуває в робочому житті невблаганний тиск змін.

Як показало опитування, яким було охоплено 110 країн, навіть найефективніші керівники вважають, що потрапили до «пастки» з суперечливих вимог. З одного боку потрібно прискорювати темпи зростання; з іншого — скорочувати витрати. Крім цього, вкрай непросто гармонізувати потреби чотирьох поколінь працівників, клієнтів та партнерів, котрі теж перебувають у круговерті безупинних і непередбачуваних змін, рушієм яких є конкуренти-«підривники», новітні технології та динамічність змінювання вимог ринку.

Тренди, які було виявлено під час опитування, також дуже чітко простежуються в контексті коучингу. Найскладніше для лідерів — це пробудити в собі прагнення служити рольовою моделлю для інших. Для цього потрібно на власному прикладі демонструвати прогрес в особистісному зростанні та надихати на це інших, допомагати людям ставати рушіями процесу просування вперед, не очікуючи миті, коли вони можуть стати жертвами змін. Ті ж, хто тримаються за статус-кво, «спочивають на лаврах» вчорашніх успіхів, вперто відмовляючись бачити, що змінюється все навколо них, ризикують не лише власною кар'єрою, але й життєздатністю компанії, яку очолюють.

У ході опитування керівникам було поставлено запитання — як би вони визначили успіх у новому світі. Узагальнюючи їхні відповіді, можна вивести три характеристики, з яких складається формула дієвого лідерства: відданість цілі, висока продуктивність та глибока захопленість справою.

Зрештою, більшості з нас притаманне прагнення бути причетним до чогось, що виходить за межі нашого особистого життя, — це може бути компанія, громада або якійсь ідеал. Неухильність бажання досягнення виявляється в безкомпромісній зорієнтованості на результати, значущі для втілення найважливішої для вас цілі. Для цього ви мусите співпрацювати, а якщо потрібно, то й конкурувати з іншими. І все це потрібно робити, керуючись не тільки розумом, але й вкладаючи в справу душу, втілюючи таким чином свої глибинні прагнення.

Отже, абсолютний пріоритет для високорезультативного лідера — це стати на чолі особистісної та професійної трансформації, крізь яку проходить і він, і члени його команди. Але, очолюючи процес змін, ви не можете жертвувати ані фінансовими результатами, ані вмотивованістю персоналу. Інакше реалізація вашої амбітної цілі нагадуватиме заміну шин на головній міський магістралі в годину пік.

Індивіди, які досягають вершин у світі «підривів», не покладаються на одне визначення успіху, а протягом усього життя, приймаючи будь-які рішення, намагаються балансувати усіма трьома його елементами. Це можна порівняти з жонглюванням кришталевими кульками, їдучи на одноколісному велосипеді. Якщо це вдається, втілюється мрія про успіх, який триває ціле життя.

За матеріалами "Transformational Growth and Disruptive Change: What Drives Leaders’ Behavior?", LinkedIn.