Під впливом змін

Автор: Олена Гордієнко
Джерело: Innovations.com.ua

Ринки України, Європи, Росії, Азії та Америки невпинно розвиваються, умови для бізнесу постійно змінюються. Які саме тенденції є найбільш впливовими сьогодні в нашій країні та світі? Хто виживе в нових реаліях? І як зараз необхідно мислити власнику та менеджеру?

Ілюстрація: Shutterstock

Звісно, точно передбачити майбутнє неможливо. Одна з причин — тому що майбутнє багато в чому залежить від планів та дій так званих «джокерів» — людей, чиї рішення мають великий вплив (і на які ми вплинути не можемо). З іншого боку, їхні рішення також народжуються в межах певного тренда: «джокери» так само не можуть вплинути на те, що приходить в голову іншим людям. Отже, від нас теж залежить багато в формуванні трендів. Тому варто розуміти, які тренди є зараз, щоб мати змогу на них вплинути.

Прогнози щодо економічної ситуації в Україні дуже невтішні. Наприклад, на автомобільному ринку минулого року було продано 691 тис. машин. Цього року ця цифра навряд чи дотягне до 100 тис., що менше навіть за показник кризового 2009 року — 160 тис. Іншими словами, один з трендів сьогодні — зупинка внутрішньо споживання. Ще один, паралельний — зменшення капітальних інвестицій.

Якщо ж говорити про світові тенденції, то найбільш обговорюваними є тренди глобалізації та інформаційної революції. Але «поїзд» цих трендів вже пішов, і якщо ви в нього ще не вскочили, то вже пізно.

Окрім цього, сьогодні на бізнес впливають такі тренди:

1. Модернізація виробництва та уніфікація продукції, що веде до збільшення продуктивності праці, а отже — до підвищення конкуренції та зниження цін. Водночас, уніфікація призводить до стирання різниці між продуктами різних фірм, може негативно вплинути на їх якісні характеристики.

2. Збільшення нішовості. Транснаціональні компанії «зав’язані» на масовому виробництві, але зараз з’являється все більше споживачів, яких якісно не влаштовують продукти масового виробництва. Ці люди будуть все частіше звертатися до нішових, невеликих, але диференційованих виробників (скажімо, «Львівська майстерня шоколаду» як конкурент «Світоча»). Це тренд відкриває нові можливості для створення альтернативних моделей бізнесу і успішної праці на ринках, де транснаціональні корпорації послаблятимуть свої домінантні позиції.

Ринки Латинської Америки відкривають українському бізнесу додаткові можливості, зокрема, через нашу з ними подібність. На них теж «наступає» глобалізація, вони теж змушені шукати свою нішу. В Європі ж глобалізація вже є сталим фактом. Це не означає, що Європа для нас закрита, а лише що й там нам теж потрібно шукати свої ніші.

3. Старіння власників. Тим, хто створив бізнес на початку 90-х, давно вже за 50. Всі вони тепер на пенсії або близькі до неї. Чи передають вони тепер свій бізнес дітям? Чи їх діти — ефективні менеджери? Рідко. Феномен «мажорів» та виїзд за кордон на навчання формує прогалину у новому поколінні ефективних власників.

Закономірним етапом за нормальних обставин було б створення біржі або слідування німецько-корейсько-тайванській моделі співпраці банків зі спадкоємцями у ролі наглядових рад. Проблема в тому, що наші банки на це не готові, а української біржі фактично не існує. І питання передачі власності залишається відкритим.

4. IT-бум. Не секрет, що ІТ-бізнес розвивається шаленими темпами, в тому числі завдяки аутсорсингу. Тому ігнорувати цей тренд не варто.

5. Дозрівання ринку. Поточна ситуація в Україні: великий ринок, низька купівельна спроможність. Скажімо, в нашій країні 173 машини на 1000 мешканців — в сусідній Польщі по автомобілю на сім’ю. Це індикатор величезного потенціалу внутрішнього ринку.

На нас чекає надшвидке дозрівання ринку за рахунок операційної ефективності, продуктивності та економії на масштабі. Криза приводить до того, що галузі починають пришвидшено дозрівати: це революційний, а не еволюційний процес, бо потенціал ринку — величезний, а грошей у споживачів нема. Відповідно, необхідні все більші масштаби, щоб вловити ту маленьку кількість споживчого попиту великого ринку. Варто зауважити, що дозрівання відбуватиметься на фоні всіх вище зазначених трендів, що ще більше ускладнює ситуацію.

Відповіді на ці виклики різні. Існує варіант «продатись», увійшовши в тренд. Тому можна передбачити, що скоро відбуватимуться злиття і продажі.

Іншою опцією є перегляд внутрішньої структури, моделі компанії, перехід до моделі системного менеджменту та мислення в стилі "soft is hard" — тобто перебудова бізнесу зсередини. Попередня концепція лідерства насправді застаріла; адекватна для умов ринку 1990-2000-х, вона не відповідає реаліям сьогодення. Менеджмент «прямої дії» не вмирає, він вже вмер. Зараз варто працювати в парадигмі взаємодії, з концептами ролей, систем, зворотніх зв’язків, системної динаміки, тощо.

6. Демографія конфлікту. Старіння та вимирання населення на сході країни поєднується із ростом в центрі та на заході. За даними ООН, серед топ-25 великих міст світу, у яких процес зменшення населення відбувається найшвидше, є Дніпропетровськ та Донецьк (на 1 і 3 місцях відповідно), а також Запоріжжя, Одеса та Харків. Причому часто причина не в вимиранні чи зниженні народжуваності, а в тому, що населення цих міст просто «голосує ногами».

7. Урбанізація. За даними ООН на 2012-2013 рік, 68% українців живуть в містах (в Польщі цей показник складає 62%). Схід Європи буде продовжувати тенденцію до урбанізації; отже, за усіма закономірностями українське село має вмерти. І, дуже ймовірно, жодне відродження чи розвиток с/г сектору не допоможе.

Таким чином, зміна економічної географії буде посилена подальшою урбанізацією та зменшенням населення міст на сході та півдні.

За будь-яких несприятливих обставин, в умовах невизначеності та турбулентності ефективною є «концепція їжака» Джима Колінза. Як відомо, у разі небезпеки їжак згортається, і в цей момент він дивиться не назовні, а всередину. Те ж саме справедливо для компанії: шукати відповіді на виклики середовища треба в собі, всередині організації, в системі, моделі, взаємодіях.

Записано в kmbs на дискусії "Нові економічні реалії: після шоку на Україну чекає... ШОК".