Як не потонути в бурхливих хвилях кризи

Автор: Олександр Ханін, ректор Бізнес-академії практичного менеджменту

Мільйони людей сушать голову, як зберегти свої заощадження в умовах світової фінансової кризи. Зберігати у банках? А чи вдасться їх не стільки примножити, скільки просто забрати? Купувати нерухомість? Але аналітики твердять про її майбутнє здешевлення. Придбати валюту? Але хто може у нашій країні передбачити її курс? Ще вчора нам казали, що реальний курс гривні до долара 4 або, навіть, 3 до 1, і тільки Нацбанк стримує стрімке падіння американської валюти. А сьогодні?.. Коментарі зайві. Купувати дорогоцінні метали? Можливо, але купити банківське золото чи срібло набагато простіше, ніж продати у разі потреби. Залишається тримати у панчосі і дивитись, як заощадження стрімко знецінюються.

Є, правда, ще один шлях — інвестувати. Але у що ж можна інвестувати в час, коли виробництво згортається і тисячі людей опиняються без роботи? Відповідь неочікувана — в освіту. Не дивуйтесь, вітчизняні та зарубіжні аналітики стверджують: зараз найкращий час вчитись.

Причин сьогоднішньої кризи багато. Але одна з них — поганий, недалекоглядний менеджмент. Саме стратегічні помилки у фінансовій сфері, нехтування економічними законами і призвели світову і вітчизняну економіку до теперішнього стану. Сьогодні потрібний менеджмент, який має макроекономічний світогляд, володіє інструментами фінансового аналізу, інвестиційного та ризик-менеджменту, управління бізнес-процесами, здатний прогнозувати ринкову ситуацію, і, водночас, вміє управляти персоналом у жорстких кризових умовах.

Насправді, у нашій країні є ще одна криза, про неї між собою вже давно говорять люди, але наслідки її ми відчуємо трохи згодом. Це криза у системі освіти. Теперішня система освіти призводить не стільки до освіченості, скільки до наявності документа про освіту. Це прикра реальність. Як-то кажуть: диплом про вищу освіту — це документ, який свідчить про те, що у людини була можливість чомусь навчитись. У всьому світі вищу освіту здобути надзвичайно важко, бо потрібні як здібності, так і велика наполеглива праця. Немало студентів у Німеччині чи Туреччині не встигають за 4-5 років скласти необхідні іспити, тому навчаються і 7, і 9 років. У нас же живуть студенти весело від сесії до сесії...

Зараз здивувати роботодавця можна хіба що дипломом Гарварду. Якось я був свідком, як керівник банку пропонував кращим випускникам одного з луцьких вишів роботу: заохочувати підприємців на ринку до послуг кредитування.

— Диплом про вищу освіту, — кричав він на заперечення молодих людей, — так на ринку на кожного продавця два дипломи про вищу освіту!

І це, на жаль, факт. Якось один з моїх знайомих розповідав, що вони не могли тривалий час знайти економіста у престижний відділ міжнародних зв'язків.

— Але кожного року сотні економістів виходять із стін міських вузів, — здивувався я. Як же ви шукали?

— А ми давали маленьку задачку: «Вартість товару з ПДВ становить 100 грн. Скільки коштує товар без ПДВ?»

— І що ???

— Один кандидат, нарешті, розв'язав, і ми його прийняли.

Я, відверто кажучи, думав, що це жарт. Але, коли почав задавати те ж саме питання студентам — економістам різних вузів і курсів, був шокований: відповідали одиниці!

Зараз, коли тисячі молодих і не надто молодих людей опиняються на вулиці, необхідно чимось відрізнятися від інших, якщо прагнеш місця під сонцем. Очевидна відповідь — компетенціями, тобто навіть не просто знаннями, а реальними вміннями та навичками. Ось саме інвестиції в такі компетенції у цей скрутний час і є найприбутковішими. Володіючи ними, ви зможете продумано та свідомо розпочати власний бізнес або стати потрібним роботодавцю сьогодні чи, у крайньому випадку, завтра, коли світова економіка почне виходити з крутого піке.

Виникає одне маленьке питання: де ж отримати такі компетенції? Виявляється, відповідь відома вже більше 100 років — у бізнес-школах. Бізнес-навчання було започатковано 1902 року в Сполучених Штатах, коли 7 студентів Дартмутського коледжу отримали дипломи Master of Commercial Science і стали першими дипломованими бізнесменами. Сьогодні вже близько 1000 бізнес-шкіл у світі ведуть підготовку висококваліфікованих управлінців.

Що ж таке бізнес-школа і чим вона відрізняється від класичного вишу? Викладач бізнес-школи викладає виключно те, у чому він має реальний успішний практичний досвід. Тому більшість таких викладачів — діючі консультанти, практикуючі топ-менеджери, власники відомих компаній. Як ви думаєте, чим би закінчилася спроба керувати літаком, щойно прочитавши підручник з інструкцією? А хіба керувати бізнесом простіше?

Перед викладачами бізнес-шкіл стоїть задача не стільки навчити слухачів знати, скільки вміти. Тому одним з головних інструментів навчання є тренінги, а людей, що організують таку форму навчання, частіше називають бізнес-тренерами, як викладачами. Важлива відмінність одних від інших у тім, що хороший викладач уміє методично і цікаво викладати інформацію, тобто є вмілим лектором, центром процесу навчання, а хороший бізнес-тренер ефективно керує процесом обміну інформацією між слухачами, координуючи і направляючи його. Тобто центр навчання переноситься з викладацької кафедри до аудиторії.

До складу тренінгу, крім ознайомлення з певними теоретичними відомостями, входять такі суттєві елементи, як аналіз кейсів — тобто реальних бізнес-ситуацій, а також активне обговорення в аудиторії запропонованих слухачами розв'язків.

Існують різні програми навчання: короткотермінові — тренінги. Вони дешевші, але не призначені для отримання системних знань. Їх задача — познайомити з новими підходами або відшліфувати, відточити певні знання чи навички. Середньотермінові (до року) — це школи професійного зростання, які дозволяють системно підвищити кваліфікацію у певних галузях: менеджменті, маркетингу, фінансах, управлінні персоналом тощо. І, нарешті, довготермінові — найпрестижніші програми МВА (Master of Business Administration). Це дво- трирічні програми, націлені на системні практичні знання з управління собою, персоналом і бізнесом. Наявність диплому МВА свідчить про високий професійний рівень менеджера, підтвердження його здатності розв'язувати складні стратегічні задачі і тому шанується колегами та роботодавцями в усьому світі. Ступінь МВА, це обов'язкова умова для претендентів на менеджерські посади у міжнародних компаніях. Сьогодні і великі та середні вітчизняні компанії, при запрошенні на топові позиції, віддають перевагу кандидатам із ступенем МВА.

Існують різні форми навчання у бізнес-школах. Очна форма, коли слухачі відвідують заняття кожного дня протягом двох років. Така форма прийнята, скажімо, у Гарвардській школі бізнесу. Звичайно, вона забезпечує максимальну якість навчання, але потребує серйозних фінансових вкладень і чималих витрат часу. Існує і повністю дистанційне навчання, але фахівці не радять вдаватися до такої форми, якщо цікавить кінцевий результат, бо саме спілкування з викладачами та іншими студентами бізнес-школи є одним з найважливіших факторів навчання. У нашій країні більш поширена компромісна, очно-дистанційна форма, коли слухачі збираються кілька разів на місяць на повний робочий день для проходження тренінгів, а після навчання дистанційно виконують домашні проекти, тести, консультуються з викладачем через електронну пошту або ICQ.

Іноді у потенційних слухачів бізнес-шкіл виникає питання, яке є відлунням нашого спільного радянського минулого: а чи надаєте ви диплом державного зразка?

Не знаю як де, а в нашій країні втручання держави у визначення змісту та порядку навчання приводить саме до видачі дипломів про навчання, а не до власне навчання як такого. Найкращим і перевіреним критерієм якості бізнес-шкіл у світі є не наявність державної акредитації, а успішність їх випускників та склад викладачів. Бо що є кращим мотивом для підвищення якості освіти, ніж власна репутація?

За рівнем програм МВА у всьому світі слідкують авторитетні недержавні організації, наприклад: European Foundation for Management Development (EFMD), Central and East European Management Development Association (CEEMAN), до складу яких входять провідні освітні установи та компанії, що досягли помітних успіхів у навчанні персоналу. Такою організацією в нашій країні є Українська асоціація розвитку менеджменту та бізнес-освіти (УАРМБО).

Якщо ж ви відчули потребу у певній програмі підвищення кваліфікації або ж забажали стати дипломованим магістром бізнес-адміністрування, перейдемо до вибору бізнес-школи.

Історично, більшість бізнес-шкіл в Україні (яких, до речі, зовсім небагато) зосереджено у Києві. Найбільш старі, відомі і найдорожчі з них — це Києво-Могилянська бізнес-школа, Міжнародний інститут бізнесу та Міжнародний інститут менеджменту. Лише дві окремі бізнес-школи знаходяться за межами столиці (за даними Інтернет-порталу www.educate.com.ua), і знаходяться вони на заході країни: бізнес-школа при Львівському інституті менеджменту та Бізнес-академія практичного менеджменту у Луцьку.

Тепер вибір за вами. Як казав великий Сенека: «Якщо не знаєш куди пливти, ніякий вітер не буде супутнім!»