Історія про двох свиней

Історія про двох свинейУ своїй книзі “The Halfway Sun” (1930) антрополог Рой Франклін Бартон (R. F. Barton) наводить випадок із життя філіппінського племені, в якому він прожив багато років. У цій історії дві сім’ї торгуються за кількох свиней і отримують наочний урок про значення норм і стандартів. Ця історія цитується у книзі Річарда Шелла (Richard Shell) “Вдалі переговори. Уортонський метод” (Bargaining for Advantage: Negotiation Strategies for Reasonable People).

Бартон розповідає, як якийсь іфугао (назва племені) одного разу взяв у сусіда в борг двох свиней. Через два роки сусід попросив повернути борг. Він готувався одружити сина, і свині були потрібні для подарунків на весілля. І тут двоє сусідів не зійшлися в тому, скільки ж свиней слід повернути.

На випадок позичання домашніх тварин у цього племені існувала стандартна «процентна ставка». Розмір боргу розраховувався з урахуванням природного приросту чисельності тварин за термін позики. І в принципі було ясно, що, позичив двох свиней на два роки, повернути потрібно чотирьох — вдвічі більше.

Такою була стандартна практика. Труднощі виникли з її застосуванням. Позикодавець, честолюбний чоловік, який бажав всіх здивувати розкішним весіллям, наполягав, що позичальник повинен повернути не чотири свині, а шість. Він посилався на те, що минуло трохи більше двох років і що одна зі свиней була особливої, крупнішої породи, що має збільшити позиковий відсоток. Позичальник сердито заперечував: всі знають, що він повинен віддати чотири свині, і ніяк інакше.

MUST READ:  Соціальні медіа, історії та новий підхід до реклами

Обурений жадібністю сусіда, він пішов на загострення суперечки, раптово згадавши, що багато років тому дід позикодавця не зміг розрахуватися за курку, яку брав у борг. Природний приріст від тієї курки, заявив ображений боржник, приблизно дорівнює одній свині. Виходячи з цього, він зменшив свою пропозицію: він поверне не чотири свині, а три — щоб відшкодувати курку. Позикодавець на це відповідав, що згоден на п’ять свиней, але ніяк не менше.

Після бурхливої суперечки і нових взаємних образ обидві родини звернулися до старого, якого всі шанували, запросивши його в посередники. Але незабаром після того, як він почав курсувати між домами сперечальників, син позикодавця проник до помешкання позичальника і викрав звідти найціннішу річ — родовий гонг. На цьому переговори зайшли в глухий кут.

Тоді в справу втрутилися дружини. У гонгу, згідно з повір’ям, мешкали духи — охоронці житла. Дружина позичальника і помислити не могла хоча б ніч провести в домі без родової реліквії. Дружину позикодавця теж втомила ця тяжба: поки господар воює за пару свиней, на сімейних полях гниє врожай. Жінки зажадали від своїх чоловіків припинити розбрат і владнати справу.

MUST READ:  Притча: Історія про жінку у вицвілій сукні

У результаті її владнав старий-посередник. По-перше, позикодавець зобов’язався повернути гонг. По-друге, позичальник зобов’язався визнати «курячий борг» сплаченим і віддати п’ять свиней згідно з останньою вимогою позикодавця.

Але тут відбувся один несподіваний поворот: посередник передав позикодавцеві лише трьох з п’яти свиней, утримавши двох у якості сплати за свої послуги. Таким чином, за його кмітливим рішенням, позичальник заплатив за ставкою, затребуваною позикодавцем (п’ять свиней), позикодавець отримав стільки, скільки запропонував позичальник (три свині), а різницю забрав посередник за те, що відновив мир.

Бізнес-цитатник — найкращі ідеї з бізнес-книжок.