Багатозадачність – міф, який шкодить ефективності

Багатозадачність - міф, який шкодить ефективностіА ви користуєтесь списками планів на день? Чи використовуєте ви “to do” листи, чи вже давно відмовились від них, як від застарілої практики? Останні дослідження показують, що, можливо, настав час дати новий шанс покроковому підходу до виконання роботи, стверджують автори Management-Issues.

Критики списків “to do” зазвичай закидають їм те, що вони базуються на пріоритезації завдань і передбачають, що у кожен момент часу виконується тільки одне завдання. Сучасне ж мінливе життя вимагає від нас миттєвої реакції та вміння концентруватися одночасно на багатьох завданнях. Наприклад, паралельно з прочитанням даної статті у блозі, ви можете спілкуватися з колегою у чаті і час від часу перевіряти пошту, відволікаючись на телефонні дзвінки… Хіба не це багатозадачність?

Якщо все це стосується вас, то дані останнього дослідження можуть виявитися шокуючими – науковці Стенфордського університету виявили, що люди, які практикують багатозадачність фактично завжди виявляються набагато менш ефективними, ніж їхні “однозадачні” колеги.

MUST READ:  Три способи позитивно вразити своїх підлеглих

Професор Кліфорд Насс (Clifford Nass) пояснює цей феномен так: “Люди, які намагаються виконати багато справ одночасно, не можуть ні сконцентруватися ні нормально завершити хоча б частину з них”. Іншими словами, якщо ви паралельно виконуєте багато завдань, вам може видатися, що ви надзвичайно ефективний. Але у більшості випадків виявляється, що ви просто марно витрачаєте час, не доводячи жодну зі справ до закінчення.

Едвард Халовел, психіатр та автор книги “Божевільно зайнятий” говорить про багатозадачність як про “міфічну віру людей в те, що вони можуть виконувати більше, ніж одну дію одночасно”. Але, оскільки людський мозок створено так, що він може концентруватися лише на одній дії у кожен момент часу, так звана “багатозадачність” просто змушує мозок робити часті переривання, кидаючись від одного виду діяльності, до іншого. Що, звісна ж річ, не сприяє підвищенню продуктивності.