Хибне трактування та неправильне використання співпраці

Багато працівників плутають співпрацю з командною роботою, стверджує Ендрю Кемпбелл (Andrew Campbell), керівник Ashridge Strategic Management Centre. Заздрість, нерозуміння та відсутність спільної мети — основні перешкоди на шляху до ефективної співпраці.

Ендрю Кемпбелл (Andrew Campbell)

Чому ж спільна робота часто виявляється провальною? Причин декілька. По-перше, співпраця може бути дуже часопоглинаючою. По-друге, вона створює додаткові ризики для її учасників. По-третє, суперечливі цілі різних людей іноді буває дуже складно узгодити. Але Ендрю Кемпбел вважає, що основною перешкодою є плутанина між поняттями співпраці та командної роботи.

Щоб зрозуміти, в чому ж полягає відмінність, потрібно спершу розібратися, що ж таке команда? Команда з'являється тоді, коли менеджерам доводиться працювати у взаємодії один з одним для досягнення спільного результату. Їхні дії при цьому залишаються незалежними, але вони щиро прагнуть досягнути спільного результату, який залежить від кожного з них. Для цього їм потрібно узгоджувати свої дії. І кожен учасник команди двічі подумає, перш ніж зробити щось без відома інших. Адже це може негативно вплинути на фінальний результат.

До тих пір, поки в команді є лідер, який може вирішувати суперечки, координувати дії та видаляти неефективних чи некомпетентних "гравців" — команда працює добре. Її учасники цілком можуть не любити один одного. Вони можуть не погоджуватися між собою. Вони можуть сперечатися щодо тих чи інших питань. Але хороший лідер завжди вирішує ці проблеми і команда продовжує ефективно працювати.

Співпраця ж зазвичай стикається з іншим викликом. В її учасників можуть бути спільні цілі, але часто у них виникають і конкуруючі цілі. Сама ж по собі спільна ціль часто виявляється лише незначною частиною їхньої відповідальності. На відміну від команди, люди, які співпрацюють, не можуть покладатися на лідера, який зміг би вирішити їхні проблеми. При цьому зазвичай учасники співпраці не можуть просто покинути один одного і "розійтися", коли щось у їхніх стосунках піде не так.

Тож стосунки співпраці необхідні тільки у випадках, коли ви не можете використати командні стосунки чи хоча б стосунки "клієнта і постачальника". По суті, співпраця — це і є стосунки "клієнта і постачальника" з однією негативною відмінністю. Учасники співпраці не можуть покинути колегу через його некомпетентність чи байдужість.

У тих випадках, коли без співпраці ніяк не обійтися, потрібно пам'ятати, що її успішність залежить від:

• бажання учасників працювати разом — співпраця вимагає емоційної залученості;
• взаємоповаги між учасниками та визнання професійних навичок одне одного;
• навичок та дозволу креативно "сперечатися" один з одним щодо недоліків та переваг обраного шляху.

Втім, у будь-якому разі стосунки співпраці не варто затягувати. При першій же можливості варто перейти до більш простої форми взаємодії, якою є, наприклад, робота в команді чи робота клієнта з постачальником. На відміну від співпраці, дані форми передбачають чіткі і зрозумілі методи вирішення конфліктів.

За матеріалами "Collaboration Is Misunderstood and Overused", BusinessWeek.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.