Лідерство: як розпізнати, де сурогат, а де автентичність?

Хоча слова «лідер» та «керівник» чи не повсюдно вживаються як синоніми, все не так просто. Бути лідером та називати (або вважати) себе ним — речі цілком різні. Зрештою, справа не в визначеннях. Висновки цілої низки досліджень послідовно вказують на те, що справжнє лідерство незмінно матеріалізується у стабільно високій результативності бізнесу. За словами Дуана Дайка (Duane Dike), керівника розважального напряму Disneyland у Каліфорнії, власника докторського ступеню у сфері організаційного лідерства та автора багатьох популярних бізнес-публікацій, істинне лідерство — це складник характеру та особистісного бренду; в його основі — набір певних якостей людини. Натомість прояви сурогатного — у виверженні пустопорожніх словесних потоків, котрими, на думку псевдолідера повинні оперувати лідери справжні.

Роздумуючи про визначення сутності автентичного лідерства та як відрізнити «підробку» від «оригіналу», Дайк радить звернути увагу на наступні моменти.

Дуан Дайк (Duane Dike)

Якою є якість стосунків?

Сутність справжнього лідерства — у стосунках. Якщо стосунки між керівниками та підлеглими гарні, у компанії панує психологічна свобода, люди більшою мірою схильні викладатися на роботі та виявляти етичну поведінку. У спілкуванні з колегами та підлеглими, автентичні лідери не намагаються виглядати кимось, ким вони насправді не є, — вважають себе звичайними людьми, наділеними певною організаційною владою.

Чи в змозі змінювати світосприйняття людей?

Звісно, людина повинна розвиватися. Але як саме? У будь-якому разі розвиток — це не лише вдосконалення того, як здійснюються завдання. До речі, і погані працівники, і навіть погані менеджери подеколи чудово знають, як правильно виконувати свою роботу. Навіть процедури можуть процитувати напам'ять. Втім, добитися того, аби люди виконували те, що треба і як треба, — лише половина справи. Важливо, аби робота виконувалася із правильним ставленням. Еволюція поглядів — чи не це є суттю особистісного розвитку? Ось цього і вміють досягати справжні лідери. Вони в змозі впливати на те, як людина сприймає організацію, свою роль в ній, а також перетворення, що відбуваються у бізнесі.

Яку поведінку демонструють керівники?

Імітація лідерської поведінки — це завжди фальшивка, яку при всьому старанні за оригінал не видати. Спроби діяти «по-лідерські», не маючи лідерських якостей, колективу лише на шкоду. Бо псевдолідерові аж ніяк не досягти послідовності у рішеннях та діях. Сьогодні він намагається виявляти справедливість, а завтра усе навпаки. Отже, не дивно, що, у підсумку, згуртованість команд та мотивація працівників руйнуються вщент, плинність кадрів зашкалює, а бізнес-результати неухильно котяться вниз. Найкращий тест на автентичність лідерства — позитивна атмосфера, що панує у фірмі. Її головні ознаки — впевненість людей у своїх силах, надія, оптимізм; і ще, як я люблю говорити, — щастя. Загалом, моє кредо: щасливі працівники — найбільш продуктивні та надійні. Не можу навести хоча б одну галузь, де удоволені працівники стали б на заваді успіху організації.

А тепер про найскладніше. Як трансформувати псевдолідерську поведінку у власне лідерську? Вся штука в тому, аби керівники усвідомлювали, що кожне їхнє рішення, дія, рух або речення найретельнішим чином аналізується підлеглими на предмет відповідності слова й справи. Врешті-решт, поведінка, яку демонструє менеджмент, не просто впливає на оргкультуру, а складає її сутність. Усе, що відбувається в організаційному середовищі, люди сприймають крізь призму поведінки керівників. Якщо ж останні це не усвідомлюють, то навіть дріб'язкові питання можуть спричинити величезні проблеми.

Екстраверт чи інтроверт?

Прийнято вважати, що справжні лідери — це яскраві харизматичні особистості, здебільшого, зорієнтовані у своїх проявах назовні. І насправді, таким особистостям, як правило, вдається ефективно керувати численними групами людей. Проте лідери-інтроверти також у змозі досягати вражаючої результативності, особливо у ситуаціях очолювання невеликих команд. Загалом, не важливо, ким є лідер, екстравертом чи інтровертом, головне — що йому вдається сформувати в організації атмосферу відкритості, яка стимулювала б людей до співпраці та позитивно впливала б на їхнє ставлення до справи.

Чи ватро намагатися впливати на поганих «лідерів»?

Псевдолідери — це завжди шкода для бізнесу. Часом із допомогою коучингу можливо трансформувати спосіб мислення такого керівника у правильному напрямі. Втім, подеколи шкурка виробки не варта. Якщо людина не налаштована на те, аби насправді щось у собі змінити, тоді, можливо, краще її усунути з керівної посади, не очікуючи моменту, коли її «лідерство» проявиться у певних цифрах збитків.

Ось що сказав видатний філософ та психолог Вільям Джеймс (William James): "Якщо ви у конфлікті з кимось, є лише один фактор, котрий може вплинути на те, чи розваляться ваші стосунки чи, навпаки, вирівняються та зміцняться. І цим фактором є ставлення".

За матеріалами "True leaders are human", management-issues.