«The Execution Challenge»: чому стратегії не працюють і як бізнес-архітектура здатна це виправити

Хто стоїть за книгою

Браян Кемерон (Brian Cameron) — клінічний професор інформаційних систем у Smeal College of Business, а також засновник Центру корпоративної архітектури при цьому ж навчальному закладі. Він розробив перший у світі магістерський онлайн-курс із корпоративної архітектури та консультував такі компанії, як Boeing, Lockheed Martin, Oracle та Accenture.

Вінд Куен (Whynde Kuehn) — співзасновниця Business Architecture Guild, яка має значний досвід побудови практик стратегічної бізнес-архітектури у компаніях зі списку Fortune 500, урядових і некомерційних організаціях по всьому світу.

Автори об’єдналися навколо спільного дослідження, проведеного разом із Graduate Business Curriculum Roundtable. Власне, це дослідження й стало відправною точкою книги: воно показало, що курси зі стратегічного менеджменту в бізнес-школах приділяють реалізації стратегії щонайбільше один-два тижні, зосереджуючись переважно на організаційній культурі, управлінні змінами та комунікації — тобто на питаннях «хто» і «чому», але майже не торкаючись питання «як» саме пов’язати проєктний рівень виконання зі стратегічним.

Головна теза: розрив між стратегією та виконанням

Коріння проблеми — у фрагментації організаційних структур, процесів і зон відповідальності, успадкованій від індустріальної епохи побудови компаній. До цього додаються брак системного мислення в освіті та схильність організацій до короткострокових дій на шкоду довгостроковому напрямку.

Автори наполягають, що реалізація стратегії — це наскрізна, міждисциплінарна функція всього підприємства, а не побічний ефект хорошого планування чи вправного управління змінами.

Стратегічна бізнес-архітектура як сполучна ланка

Центральне поняття книги — стратегічна бізнес-архітектура: цілісне уявлення про організацію, побудоване навколо таких перспектив, як спроможності (capabilities) та потоки створення цінності (value streams). Автори порівнюють її з кресленням будівлі: вона формує спільну ментальну модель компанії, дозволяючи побачити, які спроможності вже існують, які потребують удосконалення, а які треба створити з нуля.

Важливе розмежування — між стратегічною бізнес-архітектурою та архітектурою виконавчого рівня, що зазвичай належить до корпоративної архітектури й має більш ізольований характер. На переконання авторів, стратегічна бізнес-архітектура має бути саме функцією реалізації стратегії — поряд зі стратегічним плануванням, а не в ІТ-підрозділі.

Ключовим механізмом, який пропонує книга, є так званий «line of sight» — прямий зв’язок між стратегією, цілями й завданнями, з одного боку, та потоками цінності, спроможностями й конкретними проєктами — з іншого. Такий зв’язок дозволяє утримувати портфель проєктів відповідно до стратегії й оперативно коригувати його, коли стратегія змінюється.

Практичний інструментарій

Книга не обмежується теорією. У ній описано сім технік переведення стратегії в узгоджений набір планів і дій, проілюстрованих прикладами для умовної глобальної компанії з виробництва одягу, а також понад 70 діаграм.

Серед ключових інструментів:

• екосистема стратегічної бізнес-архітектури, що пов’язує дані різних моделювальних інструментів для побудови вже згаданого «line of sight»;
• модель зрілості стратегічної бізнес-архітектури з переліком необхідних компетенцій;
• організаційний інструмент оцінювання, який дозволяє компаніям визначити прогалини у власному підході до реалізації стратегії.

Для тих, хто лише починає цей шлях, автори пропонують послідовність кроків: оцінити поточний стан реалізації стратегії за допомогою запропонованого в книзі інструменту, розпочати діалог про необхідність змін, зробити перші практичні кроки — наприклад, у сфері інвестиційних рішень або переведення стратегії в дії, — закласти базову архітектуру та поступово нарощувати цінність і підтримку ініціативи всередині організації.

Погляд на штучний інтелект

Останній розділ книги присвячений ролі штучного інтелекту. На думку авторів, ШІ здатен суттєво полегшити роботу з великими масивами даних про спроможності організації, які людині практично неможливо опрацювати вручну, і тим самим наблизити реалізацію концепції модульної (composable) організації.

Штучний інтелект може застосовуватися на кожному етапі — від формулювання стратегічних ідей до наповнення бази знань бізнес-архітектури та оцінювання узгодженості рішень зі стратегією, — хоча остаточні рішення мають залишатися за людьми.

Кому варто читати

Автори адресують книгу керівникам бізнесу, радам директорів, а також викладачам і студентам бізнес-шкіл — із розрахунком на те, що вона допоможе сформувати нове покоління лідерів, які володітимуть цілісним підходом до реалізації стратегії. Для практиків із корпоративної та бізнес-архітектури книга пропонує аргументацію на користь стратегічного, а не суто технічного позиціонування їхньої дисципліни — підхід, який донедавна рідко просувався «згори вниз».

Підсумовуючи, «The Execution Challenge» заповнює прогалину, яку самі автори виявили емпірично: між численними працями про стратегію та літературою з управління змінами майже відсутній матеріал, що детально пояснює механіку зв’язку між стратегічним наміром і щоденною проєктною роботою. Саме цю механіку — через призму стратегічної бізнес-архітектури — книга пропонує розкрити.