Притча: Мені зрозуміло, що робити

Притча: Мені зрозуміло, що робитиОдного разу до Вчителя прийшов один із найбагатших жителів країни, де тоді працювала Школа Шляху, і запитав:

– Учитель, скажи, як мені бути? Мій бізнес під серйозною загрозою. Місцевий правитель вирішив, що я сплатив надто мало грошей у скарбницю, і вимагає тепер з мене ще рівно стільки ж. Я сам тиждень перевіряв документи і точно знаю, що сплатив абсолютно все, що потрібно сплатити. Але він уже надсилав до мене свого головного скарбника, і той усіляко погрожував мені, якщо я не віддам ці гроші. Скажи, що робити?!

– Що буде з твоїм бізнесом, якщо ти заплатиш стільки, скільки вони вимагають? – запитав Учитель.

– Я витримаю рік або два, а потім розорюся – подвійні податки платити неможливо, – відповів підприємець.

– А чим загрожував тобі цей скарбник? – насупився Вчитель.

– Він сказав, що мене обвинуватять у якому-небудь серйозному злочині, посадять у в’язницю й відберуть мій будинок, всі мої гроші й підприємства. Що мені робити? – відвідувач майже плакав.

– Що тобі робити – тобі й вирішувати, – зітхнувши, сказав Учитель, – але ось що робити мені – цілком зрозуміло. Завтра я починаю готовити Школу до переїзду в сусідню країну, її правитель давно мене запрошував.

Перший учень підтвердив цю історію, пригадавши також, що з моменту цієї розмови до моменту відкриття Школи в новій країні пройшло щось близько тижня. Він сказав:

– Найдивніше те, що коли ми влаштувалися на новому місці, першим, хто прийшов до Вчителя в гості, був той самий підприємець.

Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →

Опубліковано Категорії ПритчіПозначки
  • Энвил

    У нас крупные бизнесмены давно уже пошли в политику. Как-то они свои проблемы решают. Но кроме чиновников есть политические друзья, те от которых тоже достаётся.
    А вот гуру, перебравшийся в новые края, вряд ли найдёт себе «учеников».