Вчимося мислити креативно

Вчимося мислити креативно “Я завжди прагнув займатися чимось креативним, що відрізняло б мене від тисяч інших людей”, – стверджує Тоні Шварц (Tony Schwartz), президент The Energy Project та автор книги “Будьте найкращими у всьому” (Be Excellent at Anything). – “Але при цьому я завжди був впевнений, що креативність певним магічним чином “закодована” в людському генотипі. Тому ще у віці 8 років я почав практикуватися в мистецтвах, щоб перевірити, чи перепала мені хоча б частинка омріяної креативності”.

З часом Тоні Шварц став журналістом і досягнув справжнього успіху. Але при цьому він навряд чи зміг би назавати себе по-справжньому креативним.

Все змінилося у середині 1990-их років, коли йому вдалося познайомитися із Бетті Едвардс (Betty Edwards), автором книги “Малювання із застосуванням правої півкулі мозку” (Drawing on the Right Side of the Brain).

Із самого раннього віку у школі нас навчають працювати над розвитком логіки та аналітичних здібностей, за які відповідає ліва півкуля. Основне завдання цієї півкулі – давати імена речам з метою максимального спрощення.

На відміну від неї права півкуля більш “візуальна”, ніж “вербальна”. “Як тільки ви навчитеся використовувати праву півкулю – ви зможете “бачити” все навколо у більш глибоких тонах, сприймаючи речі такими, якими вони є насправді”.

Саме вміння поглянути на речі під новим реалістичним кутом зору наштовхнуло Тоні Шварца на роздуми про креативність, якими він ділиться на сторінках HBR Blog Network. Він визначає чотири стадії креативності.

1. Насичення (saturation). Як тільки основну “креативну проблему” буде визначено, наступною стадією стане діяльність лівої півкулі, яка аналізує те, що їй вже відомо. Це може звучати парадоксально, але будь-які креативні прориви завжди будуються на тому, що вже давно зрозуміло і перевірено. Наприклад, для художників це означає необхідність навчатися у найкращих майстрів.

2. Інкубаційний період (incubation). Другий етап креативності починається тоді, коли ми “відходимо” від проблеми – на певний час забуваємо про неї. Якщо бути до кінця точними, ми віддаємо проблему своїй підсвідомості, тоді як спеціально не думаємо про неї.

3. Спалах (illumination). Моменти прозріння зазвичай бувають спонтанними, інтуїтивними і звісно ж – абсолютно непередбачуваними. Саме вони характеризують третій етап креативності. Коли і як до вас приходять найкращі ідеї? Зазвичай це відбувається зовсім не тоді, коли ви зосереджено сидите за столом і зі всіх сил намагаєтесь увімкнути свою креативність. Іноді це відбувається під час ранкової пробіжки чи навіть під час сну.

4. Верифікація (verification). На останній стадії креативності ліва півкуля відновлює своє домінування. Цей етап передбачає тестування отриманої ідеї на життєздатність. Науковці роблять це у лабораторіях, художники – на мольбертах, письменники – за клавіатурою.

Один із найбільш певних способів розвитку своєї креативності – це розуміння того, яким чином вона працює. Знання наведених вище етапів допоможе вам усвідомити, на якій стадії ви перебуваєте в даний момент та що потрібно зробити, щоб ваш рух до мети виявився найбільш ефективним.

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →