15-07-2015-big

Притча: Марні переживання

Під час занять Учителю здалося, що один із учнів думає про щось стороннє. Учитель, звернувшись до цього учня, запитав:

— Що тебе тривожить чи турбує?

— Бачиш, Вчителю, я прочитав у газеті про землетрус, який трапився в одній країні…

— Так, я також читав зранку про це. Там живе хтось, хто важливий для тебе, чи знайомі тобі люди? — спохмурнів Учитель.

— Ні, я думав про те, як почуваються люди в цій країні — це ж жахливо!

— Ти потрапляв раніше в землетрус? — запитав Учитель.

— Ні, але я часто читав про них…

— Так, — суворо сказав Учитель. — Це нікуди не годиться. Зрозумій, якщо хвилюватися і переживати з будь-якого приводу, то краще взагалі тоді не жити!

— Але, Вчителю! — вигукнув інший учень. — Ми ж стільки разів говорили про те, що продавець повинен співпереживати і — щиро!

— І ти жодного разу не замислювався, в яких випадках продавець повинен це робити, а в яких — ні?

— Замислювався, — промовив учень, — але я жодного разу не зміг залишитися байдужим до чужого горя.

— Тоді я радив би тобі покинути продажі, — засмучено мовив Учитель.

Достеменно відомо, що учень після цієї розмови покинув Школу Шляху і поступив у духовну семінарію. Говорять (ми не знайшли цьому надійних підтверджень), що він змінив ім’я, став відомим священиком-місіонером і закінчив свій життєвий шлях в одній із африканських країн.

Джерело: “Путь торговли” (рос.)

Ілюстрація: Shutterstock

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →

Опубліковано Категорії ПритчіПозначки