Притча: Найбільша мудрість

Одного разу вночі в провінції, де розташовувався монастир, пройшов сильний снігопад. Вранці учні, пробираючись буквально по пояс у снігу, зібралися в залі для медитацій.

Учитель зібрав учнів і запитав:

— Скажіть, що нам потрібно зараз робити?

Перший учень сказав:

— Слід помолитися, щоб почалася відлига.

Другий припустив:

— Потрібно перечекати у своїй келії, а сніг нехай собі йде.

Третій із мудрим виразом промовив:

— Тому, хто пізнав істину, має бути все одно — чи йде сніг чи ні.

— А тепер послухайте, що я вам скажу, — прошепотів вчитель.

Учні уважно приготувалися почути найбільшу мудрість.

Учитель обвів їх поглядом, зітхнув і сказав:

— Лопати в руки — і вперед!

Ілюстрація: Depositphotos.com