Притча: Справедлива ціна

Одного разу йшов Ходжа Насреддін у Багдаді по базару та раптом почув галас і лемент, що доносилися з харчевні. Наш Ходжа Насреддін, як вам відомо, людина допитлива, — він заглянув у харчевню. І бачить, що товстий харчівник із червоною пикою трясе за комір якогось жебрака й вимагає грошей, а жебрак не хоче платити…

Читати далі →

Притча: Маленьке людське задоволення

Притча: Маленьке людське задоволенняОдного разу Ходжа Насреддін відправився на базар і довго ходив уздовж прилавків прицінюючись, але нічого не купуючи. Ринковий стражник якийсь час спостерігав за цим, і, зрештою, звернувся до нього з повчанням:

– Шановний, я бачу, грошей у Вас немає. Ви лише дарма смикаєте торговельний люд. Подай Вам це й те, поміняй фасон і розмір, зваж і поріж, а вигоди купцеві – ні на гріш. Якби я не знав, що Ви Ходжа Насреддін, подумав би, що на ринку завівся злодюжка: чекає, поки купець відвернеться, щоб запустити руку в чужу калитку.

Читати далі →

Притча: Сила грошей

Сила грошейОдного разу Мулла Насреддін вирішив перевірити правдивість приказки “Гроші до грошей притягуються”, відправився на базар і непомітно кинув одну монету на тацю міняли.

Читати далі →

Притча: Марна порада

Притча: Марна порада
Якось одна людина сказала Насреддіну:

– Я дуже бідний. Так жити просто неможливо. Як ти думаєш, чи не покінчити мені із собою? У мене шестеро дітей і дружина, ще є моя овдовіла сестра, старі батько й мати. Вижити стає все важче й важче. Чи можеш ти що-небудь порадити?

Читати далі →

Притча: Приховані глибини

Приховані глибиниЯкось Мулла Насреддін прийшов на базар і побачив у продажі птахів, які коштували п’ятдесят реалів кожна. “Мій птах, – подумав він, – крупніший за них і має коштувати набагато більше”.

Наступного дня він приніс на базар свого півня. Але ніхто не давав за нього більше п’яти реалів. Мулла почав кричати:

– О люди! Це не чесно! Учора ви продавали птахів меншого розміру в десять разів дорожче.

Читати далі →