Не знаю, навіщо вам це може знадобитися, але видання Management-Issues ділиться зі своїми читачами порадами, що слід робити, щоб стати найгіршим керівником у світі. Виявляється – це зовсім не складно. А особливо, зважаючи на скрутну економічну ситуацію на світовому ринку праці, яка дає вам повне право почуватися розлюченим. В свою чергу злість – це ключова навичка будь-якого керівника-покидька!
Категорія: Загальна
Публікації на загальні теми, що стосуються менеджменту
Видавництво книжок в Україні
А Ви любите читати книжки?
Я люблю. Завдяки великій кількості відряджень вдається читати багато і часто 🙂 В дорозі, звичайно. Книги заспокоюють, розслаблюють, повчають, розвивають образне мислення, дають нові ідеї, розважають, присипляють, радують, розчаровують і багато чого іншого. Ось уже не одне сторіччя гарна книжка – це не просто книжка, а бізнес. Про це й піде мова у відеопості.
Бути директором
Хто такий директор? Я чув багато відповідей на це питання:
– Той, хто найголовніший на фірмі
– Найбільш досвідчений
– Найбільш розумний
– Найбільш кваліфікований
– Підсидів попередника
– Багато грошей має
– Син/племінник/брат господаря
– Власник
– Крутий чувак
– Йому можна запізнюватися
– Рідкісна сволота
– Модний перець
і т.д.
Не має жодного значення, чим саме ви займаєтесь
Ви можете копати котловани, а можете керувати їх будівництвом. Можете днями і ночами телефонувати потенційним клієнтам, а можете їздити світом у пошуках фотографій для журнала. Можете викладати літературу дошкільнятам, а можете повести експедицію в забуті джунглі Амазонки. Не має жодного значення, чим ви займаєтесь. Головне – робити це трішечки краще, ніж всі інші, стверджує автор проекту “Ефективна людина” Олексій Глазков.
Як досягнути майстерності краху
Ніхто не любить “програвати”. Втім – це частина людської сутності. Іноді складається враження, що люди, які досягнули успіху, мають імунітет до поразок та провалів. А якщо уважніше дослідити історію становлення таких людей – можна звернути увагу, що вони помилялися анітрохи не менше, ніж будь-хто інший. Що було відмінним – то це їхнє ставлення до “поразок”.
БЕЗКОШТОВНО! Але якою ціною?
Всі ми любимо “халяву”. Але інколи, в гонитві за безкоштовностями, ми приймаємо незважені рішення. Адже існує ціна, яку ми ніколи не будемо навіть порівнювати з іншими цінами. На відміну від інших цін, саме вона збуджує у нас бажання отримати цю річ. Інколи, вона змушує нас діяти неадекватно, затуманює нашу свідомість. І ця ціна… “безкоштовно”.
5 найбагатших людей всіх часів та народів
Хто найбагатша людина в історії людства? Біл Гейтс? Уорен Баффет? Ніхто не заперечує, що вони дуже і дуже багаті, але до справжніх багатіїв їм далеко. Найбагатшою людиною всіх часів та народів (вимірюючи статок у відсотках від національної економіки) був Джон Рокфеллер. Порівняно з його статками, Гейтс та Баффет виглядають жебраками.
Кілька уроків від Apple Store
У нашому блозі дуже багато постів присвячено компанії Google. І це не дивно. За кількістю інноваційних рішень, неординарних підходів до організації праці та управлінню з нею навряд чи зможе хтось зрівнятися. Однак є компанія, що працює у сфері високих технологій, якій має бути прикута не менша пильність з нашого боку. Звичайно ж, це компанія Apple.
Сервіс “на грані фантастики”, або Історія однієї покупки…
Громадяни розвинутих країн, які приїжджають до України, частенько відзначають дві особливості нашої держави: майже тотальну відсутність сервісу (не залежно ні від рівня компанії, ні від кількості грошей, які клієнт готовий потратити) і майже абсолютну аморфність людей, які готові продовжувати терпіти таку відсутність сервісу, а іноді – навіть відверте нахабсво з боку персоналу компаній, клієнтами яких вони є. Подали охололу страву в ресторані… – з ким не буває. Нечемно повелися на касі в банку… – вони ж також люди. Не провели належної консультації при виборі складного товару… – ну за всіма ж не встигнеш. Не виконали обіцянок, наданих під час придбання товару чи послуги… – ну може це востаннє і більше не повториться.
Рухаємо меблі або Чому креативні сесії та наради часто перетворюються на порожню трату часу?
Добре, коли співробітники компанії спілкуються між собою та діляться ідеями. Погано – коли щоденні креативні мітинги перетворюються на формальність – своєрідний ритуал, коли вже ніхто не може пояснити, навіщо це потрібно, але кожен продовжує його дотримуватися, бо “так заведено”! І біда навіть не у численних зібраннях, які, по-суті, є не чим іншим, ніж порожньою тратою часу, а радше у безкінечних розмовах, які, здається, триватимуть вічно, але, попри це – так нікуди й не приведуть.