Більшість бізнес-консультантів хотіли б, щоб клієнти ставились до них із довірою та були вдячні за можливість працювати разом. Але у добі є тільки двадцять чотири години, третину з яких ми витрачаємо на сон, а те, що залишається, змушені розділяти між безліччю інших потреб, як особистого так і бізнес-характеру. Що ж можна зробити аби заслужити довіру та зміцнити стосунки із клієнтом, якщо у вашому розпорядженні дуже обмежена кількість часу? Відповідь на це запитання дає автор професійного блогу Passion, People and Principles Девід Мейстер (David Maister).
Притча: Ціль освіти
Майстер довго й жваво говорив із групою вчителів, адже він сам був колись учителем. Проблема вчителів полягає в тім, що вони постійно забувають, що головна задача освіти – не в нагромадженні знань, а в пізнанні самого життя.
Сила “клієнтоцентричності”
Яке чудове слово – “клієнтоцентричність”! Воно означає прагнення компанії зосередити всю свою діяльність навколо інтересів, потреб та цілей найважливішої для неї людини – клієнта. Але попри той факт, що 56% компаній вважають самих себе клієнтоцентричними, лише 12% споживачів погоджуються із цією оцінкою, пише блог Customer Evangelism.
Yahoo! підготував для Microsoft “пігулку з отрутою”
Всім, хто переймається ситуацією у світовому інтернет-бізнесі та із завмиранням серця слідкує за перипетіями можливого придбання Yahoo! корпорацією Microsoft, думаю, буде цікава наступна інформація для роздумів. Yahoo! почала першу спробу серйозного захисту своїх інтересів у боротьбі з Microsoft. Компанія зареєструвала у відповідному відомстві США рішення керівництва, що вступають у силу у випадку покупки компанії, пише “Блог без заголовка”.
Що вам більше притаманне, планування чи дії?
Запитайте будь-яку людину бізнесу про її плани на прийдешній рік, і ви майже напевне почуєте: „Я планую підвищити рівень свого бізнесу”. Але що насправді означають ці слова? Які критерії будуть використовуватися при оцінці досягнення цілі? Чи не варто спершу визначитися, що означає саме поняття „підвищення рівня”? На ці та інші запитання намагається дати відповідь автор блогу Business Branding Ед Роуч (Ed Roach).
Нова гра “Найближча книга”
Рік тому Роб Селлен (Rob Sellen) запровадив у блогосфері своєрідну гру, на зразок “5 речей про мене, які ви не знаєте”. Ідея була проста: написати 5 цікавих речей про себе, про які, скоріше за все, аудиторія не здогадується. Після чого вказати як мінімум 5 чоловік, яких необхідно долучити до цього заняття. Ця гра набула шаленої популярності в Інтернеті. Ну що ж, пограли та й забули.
Як звільняються у різних країнах
Прийнявши рішення про звільнення, працівник змушений попередити про нього свого роботодавця не пізніше, ніж за два тижні до запланованого терміну. Принаймні, у нашій країні… Здавалося б – цілком адекватний період. І працівникові добре – адже він може підготуватися, владнати всі справи і зі спокійною совістю піти до іншого роботодавця; і компанії, яка не залишилася з порожньою посадою і без жодного уявлення, ким замінити звільненого працівника. Але виявляється, у різних країнах, відповідно до їхнього законодавства, період попередження про намір звільнитися може дуже суттєво відрізнятися, пише Management-Issues.com.
Сум як двигун торгівлі
Покупці, які перебувають у поганому настрої, витрачають набагато більше грошей, ніж їх більш врівноважені або щасливі побратими. Такий висновок робить дивне дослідження, проведене психологами із чотирьох університетів США – Carnegie Mellon University, Stanford University, Harvard University і University of Pittsburgh.
Лояльність потрібно заслужити
Як не крути, а всі ми любимо, коли нас люблять, пише AD Blog. В мережі супермаркетів Super-Queen (Ірландія) це також чудово розуміють. Програми знижок, бонуси, акції та промоутерські заходи, звісно, давно вже там діють. Але іноді трапляються настільки унікальні випадки, що з ними просто гріх не ознайомитися кожному менеджерові, який прагне поглянути на феномен клієнтської лояльності під новим кутом.
Однокласники зажигають
“Ох уже ці однокласники, половину робочого дня в мене убили”, – скаржиться один мій знайомий. Народ просто божеволіє, реєструється в соціальних мережах й, практично закинувши улюблені чати, проводить там левову частину свого часу. Що ж, це й не дивно. Що може бути приємніше, ніж знайти однокласника, з яким разом сидів за партою й підколював учителів або ж зустріти свою найпершу шкільну любов і, нарешті, в цьому зізнатися (віртуально, з висоти N прожитих років). А однокурсники, товариші по службі? Є де розгулятися…