Кен Бланшар про підприємців «однієї хвилини»
З.: Що спонукало Вас до написання "Менеджера за одну хвилину?"
В.: Більшість людей ніколи не помічають, що 90% компаній у всьому світі належать до категорії "малого бізнесу". Більшість малих компаній провалюються майже відразу після створення. Тому поради, надані у книзі, повністю відповідають реаліям справжнього бізнесу.
На мою думку, існує дві групи людей, які найбільше цікавляться підприємництвом. Перша група — це молоді люди, які спостерігають за своїми батьками, котрі все життя важко працювали і були лояльні до свого роботодавця. Наші дослідження показують, що такі люди є надзвичайно технологічно обізнаними і багато з них мріють мати власний бізнес, плануючи розпочати його протягом найближчих п'яти років.
Друга група — бейбі-бумери. Схоже, вони не мають наміру йти на пенсію. Один співробітник Procter & Gamble, який відпрацював у компанії 30 років, після звільнення заснував власну компанію, якою керує разом зі своїм сином. І таких прикладів — безліч!
З.: А яке значення, на Вашу думку, має місія компанії?
В.: Вам потрібно те, що об'єднає співробітників. Місія у її традиційному значенні потрібна хіба що раді директорів. Але ж не директори виконуватимуть повсякденні завдання, які стоять перед організацією.
Колись мені довелося працювати з банком і я попросив клієнтів надіслати мені формулювання їхньої місії. Після цього я зустрівся з президентом та головою правління і попросив їх також розповісти мені про місію компанії.
Місія компанії звучала приблизно так: Ми працюємо у сфері фінансових сервісів і надаємо такі-то і такі-то послуги.
Як вважаєте, чи мотивує така місія на досягнення цілей, поставлених перед компанією? Чи впливає вона на клієнтів компанії? Чи спонукає користуватися послугами саме цього банку?
Я сказав, що якби я був потенційним клієнтом, то мені набагато приємніше було б чути, що мета існування компанії — зберігати та примножувати мої гроші. Якщо я віддаю комусь капітал, зароблений моєю важкою працею, то хочу спати спокійно і бути впевнений, що з грошима не станеться нічого поганого, а навпаки — вони зростатимуть та примножуватимуться.
Створюючи місію своєї компанії, подумайте ще раз, що ви пропонуєте своїм клієнтам та споживачам. Що вам слід зробити для того, щоб вразити людей, з якими ви хочете чи плануєте працювати?
З.: Коли підприємець починає серйозно задумуватися над створенням команди, яких помилок йому варто уникати?
В.: Однією з найбільших проблем, на мою думку, є підсвідоме бажання керівників бізнесу наймати людей, які схожі на них. Тоді як для процвітання бізнесу, їм слід дотримуватися абсолютно протилежного підходу — шукати людей, які володіють навичками, недоступними вам.
Наприклад, якщо ви виконуєте у компанії роль візіонера та мислителя — вам потрібна людина, яка займатиметься впровадженням ідей та візьме на себе роль повсякденного управління. Коли я і моя дружина створювали компанію, ми добре зналися на управлінні персоналом, але нічого не знали про фінансовий менеджмент. Тому перше, що ми зробили — це найняли відповідних людей, які володіли знаннями, недоступними нам.
З.: Одне з ключових тверджень Вашої книги полягає в тому, що будь-яка ваша "сильна риса", якщо довести її до крайнощів, може перетворитися на слабку сторону. Що Ви мали на увазі?
В.: Візьмімо, наприклад, мене. У мене підприємницький світогляд. Нові ідеї приходять до мене кожного дня. І якби я намагався впровадити кожну із них — то швидш за все не зміг би добитися жодного успіху.
Кожна перевага у своєму крайньому вияві може перетворитися на недолік. Саме тому вам необхідна збалансована команда. Саме тому вам потрібні люди, які б не боялися у вічі говорити вам про ваші помилки. Якщо кожен стверджуватиме, що все гаразд і так і повинно бути — тоді ви дуже здивуєтесь, коли в один "прекрасний" день ваша компанія збанкрутує.
З.: Які інші найбільш розповсюджені помилки роблять підприємці?
В.: Існує дві причини, які можуть привести компанію до краху: це або слабке управління людьми, або ж слабке управління фінансами. І якщо ви хочете досягнути успіху — вам абсолютно необхідно налагодити вдале управління у цих двох сферах.
І хоча це прозвучить аж занадто банально, та все ж — вам слід переконатися, що ваші прибутки перевищують ваші витрати. Мені іноді стає страшно, коли я бачу як багато компаній не дотримуються цього простого принципу. Вони винаймають модерний офіс, купують найсучасніше обладнання, проводять всі різновиди досліджень продукту — і це при тому, що у них немає клієнтів. А отже — ніхто не платить гроші за їхні потуги.
Що ж стосується управління людьми, то основна помилка, яку роблять топ-менеджери — це ставлення до інших, як до "нижчого сорту". Якщо ви починаєте думати, що ви найрозумніша людина в компанії, тоді ви перестаєте прислухатися до думок інших людей, перестаєте довіряти їм та поважати їх, не надаєте їм необхідних повноважень. Не дивно, що через деякий час найкращі люди покидають вашу компанію. А залишаються тільки найгірші — ті, які справді набагато дурніші за вас і не здатні принести компанії жодної користі.
З.: І останнє запитання: Якби Ви могли дати підприємцеві лише одну пораду — що це була б за порада?
В.: Я сказав би: Не думайте, що здатні зробити все самостійно. Коли ви створюєте компанію — ви починаєте потребувати інших для втілення вашої ідеї.
Не варто вважати себе найрозумнішим, а інших людей вважати технічною робочою силою. Дозвольте людям використовувати свій мозок, а не лише руки. Дозвольте їм стати частинкою вашої мрії. І зробіть вашу мрію — їхньою. Люди потрібні вам для того, щоб досягнути вершини, а потім — втриматися на ній.
За матеріалами "Ken Blanchard on The One Minute Entrepreneur", Management Consulting News.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.