Лоуренс Лессіг переосмислює рамки Інтернету

Попри дружній хор комп'ютерних ґіків, які стверджують, що віртуальний світ не піддається регулюванню, один голос говорить про протилежне. І належить він Лоуренсу Лессігу (Lawrence Lessig), професору права Стенфордського університету, який стверджує, що Інтернету загрожує заборона технологій та комерційна монополізація, що ставить під сумнів його "незалежність, інноваційність та перспективи до зростання".

В інтерв'ю, яке пропонується вашій увазі, Лоуренс Лессіг розповідає про свої ідеї та своє бачення майбутнього конкуренції, яка реалізує весь потенціал Інтернету.

Лоуренс Лессіг (Lawrence Lessig)

З.: Чому комерціалізація та закривання Інтернету є негативними явищами?

В.: Я глибоко переконаний, що сповільнення розвитку у технологічному секторі було спровоковане збільшенням регулювання Інтернету. Небезпека полягає в тому, що це суттєво змінює горизонт конкуренції та зменшує можливості для інновацій.

З.: У своїй книзі "Майбутнє ідей" (The Future of Ideas) Ви говорите про те, що Інтернет став звичним явищем, оскільки практично будь-які прилади можуть бути з'єднані між собою. Код чи контент — безкоштовний. Тепер, коли Інтернет переходить у бездротовий варіант, кожен повинен мати доступ. Але чому так не відбувається?

В.: Відчувається значний тиск, який не дає змоги Інтернету стати повністю вільним. Постійно знаходяться люди, які намагаються впровадити в ньому ринкові рішення.

З.: Тобто Ви стверджуєте, що технічні рішення, які здійснювалися засновниками Інтернету, призвели до створення платформи, ідеально пристосованої для інновацій?

В.: Так, якби засновники Інтернету створили закриту мережу — Інтернет не народився б. Відкритість та вільність — це обов'язкові умови, які роблять можливими інновації та креативність. Основна особливість Інтернету полягала в його здатності створювати неймовірні можливості для багатьох людей.

З.: Схоже на те, що практично будь-який носій інформації — фотографія, радіо тощо — починається з примітивного стану, який несе в собі багато інновацій та креативності, але з часом він комерціалізується та стає більш контрольованим. Чи можна стверджувати, що Інтернет суттєво відрізняється?

В.: По суті Ви праві! За цією аналогією діє багато носіїв інформації. Хоча у деяких з наведених Вами прикладах дія економічних факторів була куди більш потужнішою, що й призвело до неминучої комерціалізації.

З.: У книзі Ви чимало гвоорите про феномен вільного програмного забезпечення. Наскільки близькими, на Вашу думку, є феномен "відкритого коду" (open source) та Інтернет?

В.: На мою думку, вони пов'язані дуже тісно. Потрібна критична маса для того, щоб втілити потужний open source проект. Така критична маса легко досягається завдяки інфраструктурі Інтернету. Ця інфраструктура є нейтральною та відкритою для всіх типів людей.

З.: А як щодо зворотнього? Чи є open source спільнота критичною для Інтернету, чи Інтернет з такою ж легкістю міг би працювати на операційній системі, скажімо Microsoft?

В.: Рух відкритого коду важливий для Інтернету опосоредковано. Адже наявність open source сама по собі робить складнішим створення стратегічних бар'єрів інноваціям пропрієтарними платформами.

За матеріалами "Lawrence Lessig: The Thought Leader Interview", strategy+business.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.