Мотиваційні установки: Як нам краще керувати собою та іншими
 Торі Хіггінс (Tory Higgins) |
Що саме Ви маєте на увазі, говорячи про налаштування на досягнення та запобігання?
Головне розмежування між цими двома установками проявляється у тому, як ми підходимо до постановки цілей та прийняття рішень. Так, в режимі досягнення ціль для вас — це предмет бажань і прагнень; те, що збагатить ваше життя. Отже, прагнучи отримати якомога більше переваг, ви намагаєтеся не упустити жодної можливості, яка вам трапляється. Натомість у режимі запобігання, ви думаєте про ціль як про щось, що б дало безпеку та надійність. При цьому те, чим ви займаєтесь у певний момент часу, сприймається вами скоріше як дещо належне, неминуче, а зовсім не те, що хотілося б робити в ідеалі.
Таким чином, жадання досягнення оптимістичне за своєю сутністю. Ви бачите світ в «рожевому світлі», і це схиляє вас пориватися до звершень. А ось в режимі запобігання все навпаки. Вам не потрібні «рожеві окуляри», бо вони зроблять вас вразливішими. Ви говорите собі щось на зразок: «Якщо я не буду достатньо обережним, то, ймовірно, зазнаю невдачі». Такий спосіб мислення називається «захисним оптимізмом» — він напрочуд дієвий, коли потрібно прорахувати те, що може поставити успіх під загрозу.
У компанії установки людини змінюються залежно від посади, яку вона займає. Найвищі керівники тяжіють до установки на досягнення; натомість менеджменту середньої ланки більш притаманна зорієнтованість на запобігання. Проте це є не щось незмінне. Так, фінансова криза та рецесія налаштувала деяких людей на запобігання. Якщо взяти в загальному, то сьогодні керівникам американських компаній установка на запобігання притаманна більше, ніж 50 років тому.
А як проявляють ці дві установки у різних культурах?
Дослідження показали, американці, італійці та іспанці більшою мірою зорієнтовані на досягнення. А людям, що населяють такі країни, як Японія та Корея, більш властива установка на запобігання. На нашу думку, ці відмінності зумовлюються політичними, соціальними та природно-географічними умовами. Наприклад, Японія — острівна держава; у давні часи вона не мала багато ресурсів, які б зробили життя простим і комфортним. Отже, можна припустити, що найрозумніше у такій ситуації — сфокусуватися на тому, що необхідно, аби створити умови для безпечного та передбачуваного життя.
Натомість США — величезна країна, що має силу-силенну ресурсів. Також чималу роль відіграло питання особистого вибору. Адже люди вирушали за океан, прагнучи кращого життя. Вони були готові ризикнути й залишити позаду все, що мали до цього часу, в надії отримати взамін щось досконаліше.
Виглядає як «американська мрія»...
А це, власне, і є «американська мрія»… Якщо вам притаманна установка на досягнення, ви сприймаєте свої життєві цілі як ідеали — як те, про що ви мрієте, чого жадаєте. І з цієї точки зору природною відзнакою американської культури є зорієнтованість на досягнення. Проте, як я вже казав, зараз установка на запобігання виражена сильніше, ніж будь-коли раніше.
А як все це можуть застосувати менеджери на практиці?
Зорієнтованість на досягнення або запобігання — це насправді мотиваційні установки, а не просто особистісні характеристики індивіда. Якщо вам потрібні інновація та творчий підхід, тоді слід зорієнтувати працівників на досягнення. І тут варто застосувати бонуси, бо їхня сутність в отриманні переваг. Вони несуть у собі ось такий меседж: «Якщо ви зробите це й це, то одержите додаткові кошти і зможете покращити свою фінансову ситуацію».
Проте, коли справа торкається безпеки та надійності, в жодному разі не можна використовувати бонуси. Неправильно казати людям: «Якщо ви зробите цей літак безпечнішим і надійнішим, то одержите премію». Адже таким чином ви налаштуєте їх не на запобігання, а на досягнення. Тому краще сформулювати послання, яке вам потрібно донести до персоналу, так: «Ми зарезервували для вас ось таку суму. Ці гроші ваші — але ви їх втратите, якщо не зробите продукт надійним і безпечним». Тепер зміст меседжу націлено на те, що люди повинні зробити, аби не втратити гроші. Налаштування на запобігання змусить їх більше дбати про безпеку і надійність.
Як Ви вважаєте, чи знову домінуватиме серед американців установка на досягнення в разі, якщо економічна ситуація в країні поліпшиться?
На мою думку, зорієнтованість тільки на одну установку до нічого доброго не призводить. Так, в 2008-2009 роках чимало компаній чітко націлювалися на запобігання; і тому не робили жодних інвестицій, хоча і отримували прибутки. Зараз також є фірми, що «сидять» на мільярдах, але при цьому майже нічого не вкладають у розвиток бізнесу.
Досягти успіху у тривалій перспективі можна лише, якщо компанію очолюють люди, налаштовані як на досягнення, так і на запобігання.
За матеріалами "What’s My Motivation?", strategy+business.
-
1 Книга «Focus: Use Different Ways of Seeing the World for Success and Influence» («Фокусування. Як два способи бачення світу наближають нас до успіху та дають змогу зміцнювати вплив») написана у співавторстві з Хайді Грант Хелворсон (Heidi Grant Halvorson). Російською мовою цю працю видано під назвою «Психология мотивации. Как глубинные установки влияют на наши желания и цели».