Шлях до посади генерального директора рідко буває прямим
 Сенджей Гупта (Sanjay Gupta) |
Поговоріть з іншими генеральними директорами у вашій сфері, і ви побачите, що шлях до топ-менеджерської посади часто вимагає некомфортні "відхилення від основного маршруту". Сенджей Гупта пропонує звернути увагу на три з них.
Перше відхилення — це вихід за рамки вашої географічної "зони комфорту". Проаналізуйте топ-100 компаній і ви виявите, що більшість із них знаходяться за межами вашої країни.
Коли Ракеш Сачдев (Rakesh Sachdev), який сьогодні займає посаду генерального директора Sigma-Aldrich, працював у компанії Cummins, він вирішив переїхати до Мексики, незважаючи на те, що на той момент він навіть не знав іспанської. Коли він працював у ArvinMeritor, він у свою чергу переїхав до Китаю. "Чотири роки у Пекіні, можливо, виявилися найбільш визначальними для формування моєї кар'єри", — наголошує він.
Друге відхилення — це вихід за рамки вашої галузі. Третина генеральних директорів, які керують компаніями із переліку IndustryWeek U.S. 500, прийшли в ці компанії із інших галузей. Наприклад, перш ніж Макр Блінн (Mark Blinn) приєднався до компанії Flowserve — виробника сантехнічної продукції — де він зараз займає посаду генерального директора, він працював у технологічних сервісах (EDS), житловому будівництві (Centex) та споживчих сервісах (FedEx).
Третє і останнє відхилення — це вихід за рамки вашої компетенції. Більшість генеральних директорів скажуть вам, що якщо на своїй посаді ви почуваєтесь комфортно — це швидш за все означає, що настав час рухатись далі.
"Коли мені було 43 роки, — згадує Джон Вільямсон (John Williamson), генеральний директор Atkore International Holdings, виробника стальних труб та будівельних компонентів, — мене вважали одним із найкращих спеціалістів з операційної діяльності. На цьому місці я почувався дуже впевнено і дуже захищено. Тому я свідомо вирішив "приміряти" на себе іншу роль".
Джон розповідає, що перший досвід управлінської діяльності докорінно відрізнявся від операційної. Йому довелося працювати над розвитком цілого набору навичок, особливо — вміння впливати на інших — оскільки формальної влади у нього не було. Лише через кілька років він потрапив на глобальну управлінську посаду.
"Кожній людині, яка прагне в майбутньому зайняти посаду генерального директора я радив би бути до жорстокості чесними із собою. Особливо в тих питаннях, які стосуються ваших слабких сторін. Не приховуйте свої недоліки — атакуйте їх!", — ділиться своїм досвідом Джон Вільямсон.
За матеріалами "Detour Your Way to the CEO Spot", BusinessWeek.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.