Гнучкість як порятунок: чим замінити системний менеджмент, що помирає

Джерело: K.Fund Media

Вадим Задорожний, засновник компанії «Актив-Система», про те, навіщо компаніям переходити від жорсткої ієрархії до гнучкого управління.

Існує припущення, що вже зовсім скоро управління бізнесом буде базуватися на телепатії. Люди «переллються» у віртуальний світ і продовжать працювати у форматі штучного інтелекту навіть після смерті. Все це з області наукової фантастики і точно трапиться не завтра. Але вже зараз молодь не хоче працювати «від паркану до обіду», а конкурентні продукти не виходить робити по-старому. Попередні управлінські фреймворки — жорсткі, інструктивні — втрачають сенс і скоро перестануть спрацьовувати. Їм на зміну приходять гнучкі системи управління.

Фреймворки динозаврів

Зараз домінують дві традиційні системи управління: ієрархія та системний менеджмент. В азіатських країнах з культурою сильної влади бізнес управляється авторитарно, в страшенно жорстокій ієрархії і з культом особистості першої особи. Наприклад, у найбільшій текстильній компанії у Бангладеш, з якою ми вели переговори, робочі кланялися, коли в цех входив керівник.

Цю системність можна спостерігати в будь-якій західній фінансовій установі: там все працює стандартизовано та за інструкціями. Такий бізнес легко масштабувати, роздавши чіткі вказівки і контролюючи їх виконання до букви.

За авторитарність і системність в управлінських фреймворках доводиться платити — негнучкістю. У сучасному світі це вирок: зараз потрібно моментальна реакція на зміни. Компанії, які не вміють швидко реагувати на нові обставини, відразу ж втрачають темп, перестають відчувати ринок і зрештою гинуть.

Навіть в прогресивній Кремнієвій долині традиційні моделі управління поки що зберігаються. Але зміни вже почалися і там. Техногіганти процесно і проектно управляють тільки усталеними продуктами. А інноваційні розробки виносять у внутрішні інкубатори з новими процедурами, правилами та процесами. І вже ними керують гнучко.

Ключові фреймворки майбутнього

Холакратія

Одна з найпопулярніших методологій гнучкого управління — холакратія. Серед компаній, які її впровадили, багато великих гравців з різних ніш — від рітейлерів (Zappos) до медіа-платформ (Medium). Тому вона часто потрапляє в центр уваги. Холакратія з’явилася в 2007 році як фреймворк без управлінської ієрархії. Тут немає генеральних менеджерів і взагалі керівників, підлеглих, посадових інструкцій і жорсткого регламенту роботи.

У холакратичному устрої багато спільного з системою життя міста. Офіційно ним керує мер, але паралельно існує поліція, медицина та інші структури, які підтримують свої господарства без прямого підпорядкування один одному і меру. Жителі теж мають вплив не тільки на своїх близьких і будівлі, а й на місто загалом. Вони можуть посадити у дворі ялинки, через петиції знизити вартість проїзду в маршрутних таксі, заявити про необхідність створити парк або побудувати лікарню і взяти участь в реалізації цих проектів. При холакратіі співробітники теж відповідають за свою частину роботи і можуть вплинути на загальний результат. Вони можуть приймати будь-яке рішення в рамках своїх ролей — головне, щоб воно вело компанію до її головних цілей.

Одна з найвідоміших холакратичних організацій в США — найбільший онлайн-магазин одягу, взуття та аксесуарів Zappos. У 2009 році його придбала компанія Amazon за $1,2 млрд, і він став самостійним підрозділом в її структурі. З 2015 року Zappos змінив систему управління на холакратію. За приблизними підрахунками, в 2016 році компанія принесла Amazon близько $3 млрд.

«Актив-Система» — очевидець корпоративної культури Zappos. Ми відвідали компанію і побачили, наскільки міцно в ній вкоренилася атмосфера товариства активних однодумців. У співробітників немає суму в очах, в яких читається «треба працювати» і «скоріше б п’ятниця». У них — захопленість і залученість. Отримуючи нестандартний запит, людина не біжить до начальника, а приймає відповідальність і накидається на задачу. У Zappos кожен співробітник — це господар на своїй кухні.

Селф-менеджмент

Селф-менеджмент — анархічна система управління. Тут робочі групи організовуються за принципом синдикатів і не отримують оцінок і вказівок зверху. Селф-менеджмент схожий на холакратію, але відрізняється процедурами, за якими організовується робочий процес і групи.

Щорічний прибуток — $700 млн. У Morning Star працює від 400 до 2400 співробітників, в залежності від сезону, але немає начальників і керівників. Співробітники розділені на команди, бізнес-юніти, і організовуються за тим же принципом, за яким живуть: бачать проблему в сфері своєї компетенції — у випадку покупки дорогої техніки або пошуку нових робочих — співробітники повинні проконсультуватися з колегами, яких можуть зачепити ці рішення.

Навіть більше, в Morning Star розробили особливий механізм вирішення конфліктів. Його суть така: спочатку сторони розмовляють сам на сам, якщо це не допомагає, запрошують посередником шановного колегу, а якщо і це не спрацьовує — групу колег.

Agile

Agile — це гнучка методологія, яка спочатку використовувалася для розробки IT-продуктів. У класичній системі управління продукт розроблявся, наприклад, півроку. «Помацати» його можна було тільки в фіналі, тоді ж виявлялися і недоліки. Ще півроку йшло на те, щоб все переробити.

Сьогодні не можна так довго чекати — за півроку ринок надто сильно змінюється. Важливо отримувати зворотний зв’язок якомога раніше. Прикрутив плагін — і відразу відстежив, як на це відреагує клієнт. У Agile процес поділяється на тижневі або двотижневі проміжки — спринти — для яких встановлюється фінальний цінний результат (інкремент). Навколо цього результату і працює кожен цикл.

Власні фреймворки

Деякі компанії придумують управлінські фреймворки під власні потреби. У них різні формати та особливості, але загальна «холакратична» система цінностей.

Наприклад, українська IT-компанія DataArt придумала «пласку» модель управління — флатархію (flatarchy). В їх структурі з’явилися «центри компетенції» — групи співробітників, які є носіями знань в одній зі сфер. До них за допомогою може звернутися будь-хто зі співробітників.

Як гнучкі методології допомагають досягнути кращих результатів

В Україні на гнучкі моделі управління краще відгукуються технологічні компанії, гірше — традиційні галузі. Але і там є достойні приклади застосування.

Компанія «Море пива» (зараз — «HOP HEY») з Дніпра за останні сім років виросла з однієї торгової точки у Дніпрі в найбільшу мережу магазинів розливного пива в країні.

На момент запуску проекту трансформації — в січні 2015 року — у компанії було 100 точок і близько 500 співробітників. Компанія розширювалася, і старі підходи (в основному авторитарні) в новому масштабі гальмували розвиток, ускладнюючи взаємодію всередині компанії. Виникла плутанина з виконанням завдань — усі управляли всім, і як наслідок з’явилися «зони безвідповідальності». Все це призводило до плутанини, простою, бездумних витрат і напруги.

З’явилися співробітники, відповідальні за результати ключових процесів — «власники процесів». В результаті з’явилася система, в якій процеси протікають максимально прозоро, незалежно від своєї інтенсивності, кількості та масштабу. До 2018-го у компанії стало понад 300 точок, вона продовжує розширюватися шляхом франшизи та змінює філософію споживання розливного пива в Україні.

У наступному матеріалі ми розповімо про основні перешкоди на шляху переходу від системного менеджменту до гнучкого.

Ілюстрація: Depositphotos.com