Рецензії / Огляд книги

«Dare to Un-Lead»: мистецтво лідерства у фрагментованому світі

24 квітня 2023 Forbes 1 819

«Модель лідерства, яка більше поважає людей і водночас створює більшу економічну цінність, цілком досяжна. Немає потреби в складних методах; три універсальні цінності забезпечують шляхи до переосмислення лідерства — це свобода, рівність і братерство».

Це слова Селін Шиллінґер (Céline Schillinger), французької письменниці, дослідниці та консультантки з лідерства, яка вже неодноразово отримувала визнання за свої інноваційні ініціативи у сфері залучення у корпоративному світі.

Нова книга Шиллінґер «Dare to Un-Lead: The Art of Relational Leadership in a Fragmented World» («Наважитися не бути лідером: мистецтво лідерства відносин у фрагментованому світі») не є теоретичною моделлю. Як описує авторка, «вона з’явилася в результаті експериментів із новими моделями, новими взаємодіями та новими формами створення цінності на робочому місці».

Експерименти Шилінгер та їхнє втілення у життя створили своєрідний посібник, який може взяти на озброєння будь-яка організація чи лідер. Її французьке громадянство, можливо, має відношення до таких стовпів книги, як «свобода», «рівність» і «братерство».

Що таке «свобода»?

Шиллінґер пише:

«Свобода не є перешкодою для безперебійного функціонування підприємства, вона є прискорювачем. Вона дозволяє людям здійснювати судження, уникати пасток свавілля і розвивати свою волю. Колективна свобода починається з емансипації особистості, трансформаційного досвіду, який проходить кожен, хто прагне змінити організацію. Щоб масштабувати свободу, потрібен інший тип лідерства, який ставить нові, а іноді й контрінтуїтивні принципи в основу управлінських практик».

Авторка вважає, що її обов’язком було почати зі стовпа «свободи», щоб донести голос усіх людей, з якими вона працювала в минулому, включно з лінійним персоналом, активістами та менеджерами середньої ланки. Це люди, які мають величезне бажання зробити свій внесок у «кращий бізнес» для кращих організацій, але яким заважає це зробити сама природа наших організацій.

«Це ганьба», — говорить вона. «Ми не повинні завдавати шкоди людям і нашому бізнесу. Добра воля та цілеспрямованість вже є в наших організаціях».

Шиллінґер починає зі «свободи», тому що вона виступає за агентську активність співробітників, використовуючи і розкриваючи невідомі можливості для залучення.

«Організаціям важко зрозуміти, що робити з людьми, які настільки відрізняються і які мають такі прагнення», — зазначає вона.

Що таке «рівність»?

Авторка описує рівність у книзі наступним чином:

«Нерівність у статусі та доступі до інформації, відносини домінування та підпорядкування стали перешкодами для ефективної роботи організацій. Видимість рівності не може приховати труднощів, з якими стикаються організації, коли мають справу з різноманітністю людей. Проте перед нами є феноменальна можливість у вигляді мереж, а також технологій і людських стосунків, які їх уможливлюють. Мережі, як принципи організаційного дизайну, уможливлюють нові, високоефективні практики колективної роботи, замінюючи домінування лідерством колег, яке здатне надихати на гнучкість та інновації».

Вона підкреслює важливість не лише більшої відкритості, але й «комфорту в незручному». Коли ми більш відкриті до складнощів рівності — і не лише до приказки «мої двері завжди відчинені», а й до значущих, комплексних змін — може статися багато хорошого.

Що таке «братерство»?

В основу «братерства» Шиллінґер поклала питання про те, чи може організація та її члени стати довічними активістами. При такому підході вона запитує: «Як нам створити справжню єдність?».

Вона вважає, що ми могли б отримати величезну користь, якщо б привнесли в організацію риси активістського руху.

«Як ми можемо трансформувати наш бізнес від інженерного мислення — від механістичного підходу — до організаційних рухів, які будують єдність через спільні дії на службі спільній справі?»

Шиллінґер пише у своїй книзі:

«Братерство — це виклик у сучасному суспільстві, позначеному індивідуалізмом, недовірою та конкуренцією. Це набагато більше, ніж побудова команди та ефективність. Зосередження лише на цьому принесе не більше, ніж поверхневі результати. Справжнє братерство виникає зі спільної відданості спільній справі в активістському русі. Активізм — його психологічні рушійні сили, механізми залучення, інструменти — пропонує організаціям і лідерам величезні можливості для прогресу. Корпоративний активізм уможливлює формування спільнот, заснованих на намірах і впливі. Це два ключові чинники людської та економічної ефективності, які можуть активізувати радикальне переосмислення лідерства».

Відійти від архаїки

Загалом, книга «Dare to Un-Lead» показує, як усталена та архаїчна міфологія лідерства шкодить нам усім:

«Лідерство стає почесною відзнакою, статусом, а не чимось плинним, контекстуальним, сприятливим та активним».

Коли лідери позиціонують себе вище або відмінними від інших, вони стають ізольованими, елітарними, схильними приймати необґрунтовані рішення, засновані на індивідуалістичній браваді або упередженості, а не на колективній мудрості або спільному інтелекті. Як наслідок, таке «застаріле лідерство створює і підтримує дисфункціональне робоче середовище». І в цьому середовищі працівники обмежені «організаційними системами переконань, тиском на продуктивність і часовими рамками, які пригнічують наше критичне мислення, обмежуючи нашу здатність ставити під сумнів і кидати виклик».

Аби натомість побудувати колективну культуру, «яка справді заохочує до дій, ризику, автономії та підзвітності», лідери мають «навчитися відпускати і замінювати контроль на довіру».

За матеріалами Forbes

Оцінити матеріал:

Будьте першим, хто оцінить