«The Magic Conveyor Belt»: що банани можуть нам розповісти про ланцюги постачання

До пандемії COVID-19 багато споживачів рідко замислювалися про ланцюги постачання, які, здавалося, безперешкодно доставляли товари до магазинів і на пороги домівок. Але збої, спричинені пандемією, підняли завісу над цією, здавалося б, магією. За словами Йоссі Шеффі (Yossi Sheffi), професора інженерії Массачусетського технологічного інституту (MIT) і директора Центру транспорту та логістики MIT, розкрили «глибинну структуру, неминучу складність і величезний масштаб сучасних ланцюгів постачання».

У своїй новій книзі «The Magic Conveyor Belt: Supply Chains, AI, and the Future of Work» («Чарівна конвеєрна стрічка: ланцюги поставок, штучний інтелект і майбутнє роботи») Шеффі детально розглядає ланцюги постачання, як вони функціонують і як нові технології можуть їх змінити. Як пише автор у наступному уривку з книги, навіть найпростіші продукти — банани — проходять довгий шлях, щоб з’явитися на полицях продуктових магазинів, ніби з «ланцюжка поставок Санта Клауса та його ельфів».

Кожна операція в будь-якому ланцюгу поставок вимагає, щоб три типи речей зібралися в одному місці в один і той самий час: вхідні матеріали, обладнання та робоча сила. Це справедливо навіть для доволі простого ланцюга постачання бананів.

Банани — найпопулярніший продукт харчування в США, який купують найчастіше. Вони також популярні в решті світу: у 2019 році виробники бананів експортували понад 21 млн тонн цих фруктів по всьому світу. Відстежити ланцюжок постачання бананів здається відносно просто, адже продукт складається лише з однієї «частини», не потребує збирання і постачається у власній «упаковці».

Але виявляється, що банани в супермаркеті — це не зовсім натуральний, простий продукт, яким вони здаються, а скоріше штучний — через різні виробничі процеси, хімічні речовини, що застосовуються, і транспортування. Погляд на ланцюг постачання бананів від плантації Чікіта в Коста-Ріці до полиці супермаркету Shaw’s у Бостоні, штат Массачусетс, добре це ілюструє.

Природа забезпечує банан трьома основними інгредієнтами: вуглекислим газом, водою та сонячним світлом. Однак для успішного вирощування бананів потрібні й інші ресурси, такі як добрива, органічні та поживні речовини, а також засоби для боротьби зі шкідниками.

Коли бананове гроно досягає потрібної стадії розвитку — ще зелене, але наближається до стиглості — працівники ферми зрізають його і переміщують по металевій доріжці на сортувальну станцію. Потім грона вручну перевіряють на зовнішній вигляд і сортують за розміром. Пакувальники завантажують відсортовані та перевірені на якість банани в 40-фунтові ящики і складають 48 ящиків на палету.

У кінці виробничої лінії працівники завантажують однотонні палети з бананами на вантажівки, які везуть їх на схід, до коста-риканського порту Пуерто-Мойн, що в Лімоні на Карибському морі. У порту палети завантажують у 40-футові рефрижераторні контейнери, кожен з яких вміщує 20 палет. Потім величезні крани завантажують сотні контейнерів на судна, що прямують до Нового Орлеана.

У порту Нового Орлеана контейнери з бананами вивантажують з судна і перевозять залізницею та вантажівками до холодильних розподільчих центрів, що належать компанії Chiquita або роздрібному продавцю. У розподільчому центрі працівники розміщують піддони з фруктами в герметичних приміщеннях для дозрівання. Незадовго до відправки бананів до роздрібних магазинів, Chiquita впорскує в приміщення газ етилен, щоб перезапустити процес дозрівання. Вони контролюють вплив газу, щоб досягти одного з трьох рівнів стиглості, які вимагає кожен роздрібний магазин: твердого зеленого, зеленого або жовтого.

Коли банани досягають бажаного для ритейлера кольору, їх доставляють до магазинів. Наприклад, щодня в розподільчому центрі супермаркету Shaw’s у місті Мет’юен, штат Массачусетс, який обслуговує район Великого Бостона, тисячі ящиків бананів завантажуються на вантажівки з асортиментом інших швидкопсувних товарів, призначених для роздрібних продуктових магазинів Shaw’s. Менеджери зі свіжої продукції повинні точно розрахувати послідовність дій, аби відповідна кількість бананів на належній стадії дозрівання щодня потрапляла до магазинів.

Зауважте, що хоча наведений вище опис фокусується на самих бананах, кожен процес на цьому шляху вимагає більше, ніж просто банани. Він вимагає працівників, інфраструктури, інструментів, інших ресурсів та організацій для управління операціями — будь то вирощування, збирання, завантаження, транспортування, розвантаження, охолодження, дозрівання, зберігання, доставка тощо. І все це для простого продукту, який не потребує жодної збірки.

Незалежно від того, чи це плантація, де робітники використовують добрива та сільськогосподарську техніку, чи холодильні склади, де працівники використовують газ етилен, щоб контролювати швидкість дозрівання бананів, — кожна операція вимагає поєднання робочої сили, матеріальних ресурсів та обладнання.

Ланцюги поставок: магічний конвеєр

До пандемії ланцюги поставок рідко з’являлися в стрічці новин, оскільки навіть коли вони порушувалися і деякі продукти були недоступні, наслідки для життя людей були незначними. Більшість проблем у ланцюгах постачання були поодинокими подіями, пов’язаними з місцевими стихійними лихами, і менеджери були здатні ізолювати споживачів від більшості таких проблем. Полиці магазинів могли спорожніти перед ураганом або зимовим штормом, але це було очікувано і, в багатьох випадках, заплановано, тому вони не створювали масштабних проблем.

Будь-хто може зробити майже все, якщо має необмежений час і гроші. Справжня магія сучасних ланцюгів постачання полягає в тому, як багато вони можуть зробити в умовах браку часу та обмежених бюджетів. Завдяки десятиліттям розвитку теорії, практики та інструментів для дизайнування, управління та функціонування ланцюгів поставок, менеджери навчилися стабільно надавати велику кількість продукції за невеликі гроші за більшості обставин. Великі та малі торгові точки пропонували десятки тисяч, якщо не сотні тисяч, різних товарів, які можна було покласти у візок, купити і забрати додому. Інтернет-магазини пропонували мільйони різних товарів, багато з яких можна було замовити з доставкою до дверей споживача в той самий день. Здебільшого мільйони людей, які працюють у ритейлі, виробництві, поставці запчастин, на складах та у вантажоперевезеннях, створили ілюзію чарівного рогу достатку, що забезпечує постійний потік товарів, коли б споживачі їх не забажали.

Значною мірою висока ефективність сучасних ланцюгів поставок означає, що споживачі знають — вони можуть зайти в магазин (або на вебсайт), знайти те, що їм потрібно, і купити це. І якщо споживачі поверталися до магазину пізніше, вони знову знаходили повні полиці товарів, які, здавалося, поповнювалися серед ночі наче Санта-Клаусом і його ельфами. За лаштунками величезна мережа компаній наполегливо працювала над створенням безперебійного потоку товарів за конкурентними цінами.

Ланцюги постачання працювали настільки злагоджено і непомітно, що газета The New York Times визнала: «До пандемії у нас навіть не було логістичного ритму». Однак із початком COVID-19 ланцюги поставок стали жертвами власного успіху. Причини як періодів безперебійної роботи, так і дефіциту, пов’язаного з пандемією, криються в базовій структурі, неминучій складності та величезних масштабах сучасних ланцюгів постачання.

За матеріалами MIT Sloan