«The Unlocked Leader»: як стати людським лідером
Гортензія Ле Жантиль (Hortense Le Gentil) у своїй новій книзі «The Unlocked Leader» закликає розвіяти це уявлення і стати тими, кого вона називає «людськими лідерами».
Перетворення з лідера-супергероя на лідера-людину — це глибока внутрішня робота, а не застосування трюків і пафосних слів. Це стає стилем поведінки як на роботі, так і поза нею. Це починається з розуміння установок, які не слугують нам на користь — розумових пасток, — а потім зміни цих установок і побудови нових. Ле Жантиль глибоко досліджує цей трансформаційний процес. Тут немає короткого шляху.
Вона пише, що є наступні чотири практики, які зміцнюють нашу здатність спілкуватися з іншими.
Навчіться більше слухати і говорити останнім
Людські лідери пройшли шлях від квотербека до тренера. «Їхнє завдання більше не полягає в тому, щоб вести м’яч і набирати очки, а в тому, щоб надихати і підтримувати гравців, допомагаючи їм викладатись на повну, грати як одна команда і разом набирати очки». Цьому найчастіше сприяє вміння більше слухати і менше говорити. Якщо ви будете говорити останнім, це також сприятиме більшому слуханню.
Розвивайте свою емпатію
Емпатія — це «здатність підключатися до емоцій чи досвіду інших людей». Погляньте на світ їхніми очима. Зосередьтеся на спільних рисах, а не на відмінностях.
Емпатія також означає розуміння того, як ви впливаєте на інших.
Практика та рольові ігри
Спілкування з іншими на новому рівні може спочатку здаватися незручним. «Розігрування різних сценаріїв полегшує тривогу перед невідомістю і допомагає реагувати найкращим чином у запалі моменту». Зрештою, це стане нашою сутністю.
Вчіться встановлювати і дотримуватися кордонів
Багато говорилося про цінність автентичності та вразливості в лідерстві для кращого зв’язку з іншими. Але вразливість без кордонів — це не вразливість. Ле Жантиль пише:
Щоб встановити належні межі, корисно відповісти на наступні запитання:
- Чи це доречно? Чому ви розповідаєте цю історію? Який меседж ви намагаєтеся донести?
- Чи це корисно? Ключове питання. «Ефективні людські лідери не випускають з уваги, що сенс бути автентичним і вразливим полягає в тому, щоб підтримувати, заохочувати і мотивувати людей, створюючи і зміцнюючи людські зв’язки. Виплескування своєї тривоги чи розчарування на колег в ім’я автентичності може допомогти вам почуватися краще, але така автентичність не приносить користі нікому іншому, а отже, перекреслює мету». Вона додає: «Розповідати про себе, не виявляючи інтересу і турботи про інших, не зміцнює людські зв’язки: це лише ніби кричить "Я, я, я!"».
- Чи підриваю я свою компетентність як лідер? «Якщо ви кажете, що не знаєте, що робити, або хвилюєтеся за майбутнє — це, швидше за все, викличе у вашої команди тривогу і змусить їх замислитися над тим, чи варто вам керувати і чому вони повинні слідувати вашому прикладу. Натомість прохання про допомогу, щоб стати кращим у своїй справі, дає зрозуміти, що ви не ідеальні, але прагнете вдосконалюватися».
- Чи відчуваю я себе професійно і комфортно? «Якщо ви ділитеся більше, ніж рівень вашого комфорту, ви перестаєте бути щирим. Замість того, щоб бути собою, ви стаєте кимось, хто надто сильно намагається бути вразливим — що, за іронією долі, виглядає болісно неавтентичним».
Людське лідерство не починається і не закінчується в офісі: воно відбувається скрізь і щомиті. Воно також відбувається вдома, і ті, хто став на цей шлях, можуть засвідчити величезні зміни, до яких воно призвело в їхньому особистому житті.
Емпатія заразлива, і оскільки лідери задають тон і мають більше важелів впливу, вони перебувають у привілейованому становищі, щоб змінити ситуацію.
За матеріалами Leading Blog