Мудрість і диво невпевненості: ключові висновки з книги Меггі Джексон «Uncertainty»
Думаю, всі ми можемо погодитися, що слово «безпрецедентний» за останні кілька років вживалося безпрецедентну кількість разів.
Ми живемо серед нестабільних геополітичних потрясінь, у світі, який все ще оговтується від пандемії, страху перед погіршенням стану нашої планети та швидких трансформацій у всіх галузях (привіт, штучний інтелект!).
Зміни можуть викликати лякаюче почуття невизначеності. Але що, якщо я скажу вам, що невизначеність насправді може привести нас до нашого найбагатшого творчого потенціалу? У своїй книзі «Uncertain: The Wisdom and Wonder of Being Unsure» («Невизначеність: мудрість і диво бути невпевненим») авторка Меггі Джексон (Maggie Jackson) демонструє, чому невизначеність — це спосіб мислення, найбільш необхідний у часи змін.
На думку Джексон, невпевненість може підживлювати велич. Хоча ми боїмося невідомого, вона стверджує, що невизначеність відіграє важливу роль у мисленні вищого порядку, підштовхуючи нас до нових вершин творчості. Коли нас підстьобує невідомість, вона змушує нас вийти з наших передбачуваних шаблонів мислення і спонукає мислити нестандартно, відкриваючи для себе нові можливості. Цілком можливо, що існує краще рішення, яке ми ніколи не знаходили раніше, яке краще підходить для світу, в якому ми зараз живемо. Якщо ми дозволимо собі це, невизначеність може привести нас до творчих інновацій.
Джексон також стверджує, що лідери, які не бояться визнати, що не знають відповіді, є тими, хто найкраще підходить для управління світом, в якому ми живемо зараз. Лідери, які наполягають на дотриманні «перевірених і вірних рішень», опиняються в невигідному становищі через застарілі підходи до нових викликів. Натомість лідери, які визнають, що «вони не знають», використовують силу допитливості, щоб залучити інших до різноманітних думок та ідей, даючи їм можливість приймати більш обґрунтовані, інклюзивні рішення. Як стверджує авторка, «коли щось йде не так... ми отримуємо дивовижний шанс відірватися від автопілота, розвернутися і провести переоцінку».
На власному досвіді я зрозуміла, що допитливість — найкраща протиотрута від невизначеності, але головне — ставити правильні запитання. Хоча багато хто з нас за замовчуванням запитує: «Що може піти не так?», краще запитати: «Що може піти добре?».
У книзі Джексон наводить реальні історії, котрі демонструють, як найкращі представники різних галузей (від лікарів до математиків і всіх інших) перетворили невизначеність на суперсилу. Але найбільше я ціную в книзі нейронаукові дослідження, які доводять, як невизначеність впливає на наш мозок. Згідно з дослідженнями, на які посилається книга, наш розум більш пильний, коли ми не впевнені, що призводить до більш активної мозкової діяльності.
Коротше кажучи, життєві несподіванки готують нас до пізнання чогось нового, розширюючи таким чином можливості нашого мозку.
Так, невизначеність робить нас розумнішими.
Хоча я ще багато чого не знаю, прочитавши цю книгу, я зрозуміла одну річ, яку знаю напевно: у невизначеності є магія.
За матеріалами rubyveridiano.com