Подумайте двічі: Як використати силу алогічності
Think Twice: Harnessing the Power of Counterintuition
Серед найбільш несподіваних аспектів фінансової кризи є те, що навіть найбільш розумні та інтелектуальні люди приймали так багато рішень, які в результаті здавалися очевидно хибними та парадоксально помилковими. Жадібність та надмірна самовпевненість були очевидними серед банкірів, кредитних консультантів, позичальників та багатьох інших, пов'язаних із грішми працівників. Але найважливіший провал виявився когнітивним — люди мислили про ризики та їх наслідки неправильно.
Саме про це й розповідає Майкл Маубоссін (Michael Mauboussin) у своїй книзі "Подумайте двічі: Як використати силу алогічності" (Think Twice: Harnessing the Power of Counterintuition). Як він пише: "Щоб прийняти правильне рішення, вам обов'язково потрібно подумати двічі — а саме цього ваш мозок хоче уникнути". Реальність занадто складна.
Пояснення того, яким чином працює наш мозок — це тема, яка давно бентежить суспільство, а останнім часом вона особливо зацікавила економістів та інвесторів. Маубоссін, ключовий інвестиційний стратег у Legg Mason Capital Management, написав книгу, яка намагається дати відповідь на це запитання.
То що ж змушує нас приймати наскільки нерозумні та значною мірою залежні від випадковості рішення? В основі цього передусім лежить тенденція судити про поведінку інших відповідно до своєї власної. По-друге, це людська риса плутати причини та наслідки. На щастя, книга дає нам цілком чіткі відповіді щодо того, як "перехитрити" самих себе і почати діяти більш розсудливо.
Назва книги "Подумайте двічі" вочевидь є своєрідним протиставленням до книги Малкольма Гладвела (Malcolm Gladwell) "Як оком змигнути" (Blink), в якій розповідається про корисність миттєвих рішень, які приходять раптово і дуже швидко. У книзі Маубоссіна є навіть окремий розділ "Довіряйте своїй інтуїції лише якщо ви постійно практикуєте її". На глибоке переконання автора, інтуїція здатна працювати лише у стабільному середовищі, в якому умови залишаються незмінними, вся інформація відома, а причинно-наслідкові зв'язки — лінійні.
Посилаючись на Деніела Канемана (Daniel Kahneman), автор описує дві системи прийняття рішень. Перша з них базується на досвіді та інтуїції, є максимально автоматизованою та, по суті, не піддається контролю. Друга є аналітичною: вона набагато повільніша, вимагає вдумливого аналізу і багатьох зусиль. Але при цьому ви можете з великою впевненістю відповідати за результат.
Основний виклик, який постає перед тими, хто приймає рішення, на думку автора — це відучити себе завжди проводити прості паралелі і будувати довготривалі висновки, намагаючись аналізувати динамічні ситуації. Все набагато складніше, ніж здається.
Ярослав Федорак, за матеріалами Business Week.
|
