Генеральні директори втрачають свої повноваження?
Наприклад, до 1993-го року інституційний акціонер не мав права законно зателефонувати більше, ніж десяти іншим своїм колегам, щоб поговорити про майбутнє компанії, до тих пір, поки вони офіційно не попередили про це менеджмент компанії. Проте, правила змінюються, і фактично, сьогодні акціонери можуть звільнити генерального директора із посади без його відома.
Більше того — сьогодні ради директорів повинні складатися виключно із незалежних директорів (поняття "незалежності" чітко визначене) і ті повинні регулярно збиратися на так звані "виконавчі наради" — тобто наради, на яких відсутній менеджмент компанії. Причина очевидна — підсилення впливу директорів, які не мають прямих управлінських повноважень, на компанію. Ще один удар по владі керівників.
Ще однією тенденцією, яка без сумніву діє не на руку генеральним директорам є принцип обрання президента через мажоритарне голосування ради директорів. Більшість компаній дотримуються принципу Радянських виборів: існує лише один кандидат на кожну посаду. Ви можете або голосувати за нього, або ж він буде обраний без вашого голосу. При цьому ви не можете голосувати за іншого кандидата чи висловити своє невдоволення кандидатом, проголосувавши проти нього. Для обрання кандидатові вистачає одного голосу (який він сам може віддати за себе).
Проте, процес перетікання влади з рук генеральних директорів до рук акціонерів лише розпочався. Повільно але впевнено власники корпорацій отримують всі важелі впливу на компанії.
За матеріалами Fortune Magazine.