Порятунок поТОПаючих
Автор: Ганна Сайченко, щотижневик "Контракти" (№5, лютий 2009)
Під час масових звільнень у дефіциті прихожі антикризові менеджери. Вартість їхніх послуг може бути вдвічі вищою, ніж звичайно.
В Україні формується пул компаній, які заробляють надкваліфікованими антикризовими порадами. «Головна відмінність interim management (з англ. — «тимчасове управління») від традиційного антикризового управління полягає в тому, — пояснює співзасновник компанії AA&D interim Алла Коняєва, — що «хворе» підприємство купує послуги фахівця, який володіє вищими, ніж йому зазвичай потрібно, кваліфікацією та професійними компетенціями. У класичному антикризовому менеджменті замовлення клієнтів у консалтинговій фірмі приймає теоретик або компетентний практик, але польові роботи виконують переважно менш досвідчені співробітники. Послугу продають як надкваліфіковану, а насправді проект реалізується новачками. Завдання ж interim-компаній полягає в тому, щоб знайти людину, здатну вирішити проблему. Тобто роботодавцем залучених менеджерів і консультантів є interim-компанія — клієнт розраховується з нею, а вона, у свою чергу, виплачує гонорари безпосередньо виконавцям і відповідає за їхню роботу».
Разом із тим на українському ринку вже працюють західні interim-компанії. У свою чергу рекрутингові, консалтингові та тренінгові агенції також почали надавати послуги з пошуку та добору антикризових фахівців. Активізували роботу відповідних департаментів та підрозділів і компанії «великої четвірки» — Deloitte, Ernst & Young, PricewaterhouseCoopers та KPMG.
Дороге задоволення
Оскільки професійних антикризових менеджерів в Україні небагато, вартість їхніх послуг може бути вдвічі вищою, ніж звичайно. Гонорар таких фахівців визначають по-різному. Це може бути фіксована щомісячна ставка або відсоток від майбутнього прибутку компанії, що також залежить від результатів кожного з етапів проекту. Іноді винагорода менеджера прив’язана до підсумкового результату роботи компанії. Також можлива погодинна оплата праці (становить близько $70 на годину). «Кінцева сума винагороди антикризового менеджера залежить від того, чи досягне компанія планованого ним же рівня прибутку, — пояснює Вікторія Погорєла, генеральний директор рекрутингової агенції «Геліос». — Якщо після застосування розроблених ним кроків виходу із кризи компанія не досягла прогнозованих результатів, менеджер не отримує винагороди або отримує лише її частину (якщо в договорі описаний механізм формування підсумкової винагороди)».
Заробітна плата антикризового менеджера також залежить від сфери діяльності та розмірів компанії, її фінансових можливостей, масштабу поставлених завдань, глибини кризових явищ, досвіду та якостей самого фахівця.
У більшості агентств, які надають послуги з антикризового управління або консультування, є так званий золотий фонд ефективних керівників — топ-менеджерів із великим досвідом роботи та значним послужним списком. Агентства рік у рік відслідковують діяльність цих фахівців. Хтось із них перебуває у вільному польоті, заробляючи як менеджери проектів, багато хто продовжує працювати в компаніях на постійних засадах, очікуючи збільшення попиту на антикризових фахівців. «Просто знайти на ринку досвідчених топ-менеджерів недостатньо, — пояснює Алла Коняєва. — Необхідно переконатися в тому, що вони дійсно готові надавати подібну послугу. Адже невідомо, як поведеться людина в екстремальних умовах, коли миттєво потрібно вибудувати партнерські відносини із власниками та колективом, оперативно отримати повний пакет необхідних для роботи документів і швидко приймати рішення, у тому числі непопулярні. Тому людей слід попередньо перевіряти у спільній (нехай навіть і змодельованій) діяльності».
Антикризовий менеджер повинен мати достатні теоретичні знання та практичний досвід вирішення аналогічних завдань, щоб запропонувати комплексний курс лікування підприємства. «Наші клієнти у своїх вимогах іноді згадують такий пунктик, як диплом MBA, але після тривалого обговорення певної вакансії виявляється, що це лише приємне доповнення до практичного досвіду. Антикризовий фахівець повинен бути менеджером-керівником, переважно управляючим або директором великої компанії, що володіє досвідом виведення бізнесу із кризового стану», — стверджує керівник проектної групи департаменту В2B рекрутингової компанії «Брейн Сорс Інтернешнл» Світлана Дробот.
«Нещодавно одна фірма звернулася до нашого агентства із проханням сформувати перелік вимог до антикризових фахівців, щоб готувати їх самостійно, — розповідає Вікторія Погорєла. — Після тривалої діагностики ринку ми дійшли висновку, що антикризовий менеджер — це передусім аналітик із гарною пам’яттю, математичною або економічною освітою, досвідом роботи на керівних посадах не менше 2-3 років, з глибокими знаннями специфічної української економіки. Також клієнти віддають перевагу менеджерам, які мають досвід успішної співпраці з компаніями з різних галузей».
Антикризового спеціаліста запрошують на роботу, як правило, на термін від 3 до 12 місяців. Поставивши підприємство на ноги або виправивши деякі помилки в роботі, менеджер залишає його.
У контракті з антикризовим менеджером прописують, які ресурси йому необхідні для вирішення поставлених завдань, — доступ до певної інформації, документації, матеріально-технічної бази. Невід’ємним у контракті є пункт про нерозголошення отриманої інформації (іноді навіть готується окремий документ — положення про конфіденційність). Нерідко в контракті визначають і відповідальність фахівця за невдалу реалізацію проекту. Критерії, за якими оцінюватимуть результати діяльності антикризового менеджера, визначаються після проведення первинної оцінки ситуації в компанії. На цьому етапі тимчасовий менеджер ставить підприємству попередній «діагноз». Потім розробляються першочергові заходи щодо лікування компанії, зазвичай найнепопулярніші — перекриваються канали витоку капіталів, заморожуються витрати, звільняється частина персоналу, ліквідуються найбільш збиткові підрозділи. Паралельно здійснюється глибинний аналіз стану підприємства. Результатом цих заходів має стати довгострокова програма перебудови бізнесу в цілому. Цей етап неможливий без сприяння всього управлінського складу компанії. І якщо до моменту введення довгострокової реабілітаційної програми антикризовий менеджер не встиг заручитися підтримкою власників і колективу, стверджує Алла Коняєва, він зазнає невдачі.
Своя сорочка ближче до тіла
Однак, попри це, власники українських компаній поки ще воліють вирішувати проблеми бізнесу самостійно. В умовах економічної кризи вони просто підвищують вимоги до топів або беруть кермо влади у свої руки. Приміром, наприкінці жовтня 2008 року основний бенефіціар Ferrexpo Костянтин Жеваго зайняв посаду генерального виконавчого директора компанії замість Майка Оппенгеймера, який обіймав цю посаду раніше.
«Відмовляючись від послуг іззовні, підприємства намагаються заощадити, — каже партнер компанії Deloitte Андрій Степанов. — Однак такий підхід далеко не завжди виправданий. Крім того, що в залучених фахівців є величезний досвід і специфічні знання, вони ще й повністю втягуються у виконання поставлених завдань (чого не може зробити керівник підприємства-замовника, вирішуючи оперативні питання). У них свіжий погляд, вони можуть застосувати нові підходи. Крім того, найчастіше для отримання подібних послуг клієнтові не потрібно навіть вилучати з обігу якісь кошти — зекономлені або навіть зароблені за результатами проведених робіт гроші багаторазово й швидко окупають таку підтримку».
Також представники українського бізнесу не поспішають звертатися по допомогу до антикризового менеджера з психологічних причин: їм дуже складно повірити, що компанія, яку вони створили, поставили на ноги й привели до успіху, близька до банкрутства. У таких власників з’являється неадекватна оцінка своїх управлінських здібностей. Тому фахівців з антикризового управління залучають уже тоді, коли компанія перебуває в глибокій кризі й вивести її з цього стану майже неможливо.
Крім того, більшість вітчизняних компаній не готові розкривати інформацію про свої проблеми, навіть коли від цього залежить виживання їхнього бізнесу. І якщо фірма вдається до послуг антикризового менеджера, повні й достовірні дані він отримує далеко не завжди. Особливо якщо рішення залучити фахівця зі сторони прийняв власник компанії, а топ-менеджмент не готовий визнавати власну неспроможність. «Ми неодноразово потрапляли в ситуацію, коли реальну інформацію про стан справ компанія приховує, спотворює або прикрашає, вважаючи її надто негативною або такою, що компрометує топів», — розповідає Вікторія Погорєла.
Відсутність попиту на антикризових фахівців експерти пояснюють ще й тим, що власники компаній поки що займають вичікувальну позицію, аналізуючи сформовану на ринку ситуацію та вирішуючи, як діяти далі.
Незважаючи на це, експерти впевнені, що попит на антикризових менеджерів сформується місяців за два-три, коли економічна ситуація стане більш прогнозованою. Через півроку попит на послуги рятівників бізнесу стане відносно стабільним, але на той час, стверджують фахівці з управління персоналом, дозволити собі найняти висококласного менеджера зможуть лише близько 5% українських компаній.
«Компанії скоротили бюджети й персонал, а далі потрібно буде вибиратися з кризи та перемагати в конкурентній боротьбі. Для цього доведеться змінювати стратегії й тактики, — пояснює Алла Коняєва. — Коли завдання порятунку бізнесу стане для власників найбільш актуальним, виникне стійкий попит на антикризових фахівців».
|
