Як стати мільярдером? Відповідь є
Автор: Олександр Мельник
Джерело: Blog Imena.UA
Упевнений: донедавна ви нічого не чули про Джона Свеклу (John Sviokla) та Мітча Когена (Mitch Cohen). Завдяки видавництву «Основи» та перекладачці Олені Любенко український читач отримав можливість дізнатися, як же стати мільярдером — і поради дають саме ці двоє людей. То що чекає на вас під цією привабливою вивіскою?
Не все у грошах
Всупереч поширеним стереотипам, книга під назвою «Як стати мільярдером» (The Self-made Billionaire Effect) насправді не обіцяє вам швидкісного збагачення чи покрокового сходження на вершину золотої піраміди. Всередині на вас чекає не чарівна історія про те, як можна здобути швидко величезні багатства, а поради і зауваження про тих і для тих, кого ваблять чарівні історії стартапів та компаній, котрі (як здається) за помахом чарівної палички стали приносити своїм власникам, засновникам та співробітникам велетенські прибутки.
Автори «Як стати мільярдером» показують на конкретних прикладах, що за кожним мільярдером — чи то 10 років тому, чи 10 місяців тому — стоїть наполеглива праця та здатність помічати і розвивати у собі та в інших креативні навички, вміння генерувати ідеї, а також способи для їхньої практичної реалізації. Фактично перед нами — низка нагадувань про те, що великі гроші та прибутки даються значною працею (як би це не звучало дивно для наших співвітчизників, котрі звикли до сумнівного походження великого капіталу та «темної» сторони будь-якого бізнесу, бо так здебільшого працювали та працюють реалії навколо пересічного українського громадянина). Тож справа у нестандартному мисленні, умінні розпоряджатися вільним та робочим часом та відкритості до змін — цього бракує досить часто не лише нашому малому, але й великому бізнесу.
Мільярдери діляться секретами — чи логічними кроками бізнесменів?
Джон Свекла і Мітч Коген вирішили уважніше придивитися до тих, хто має надзвичайні прибутки та компанії, що стали знаменитими у світі. Адже більшість із цих компаній виросли «з нуля», і за умов високої конкуренції отримати мільярд чи більше доларів — швидше виняток, аніж правило. Втім, як показує низка інтерв’ю, котрі провели та законспектували автори, чимало міфів, пов’язаних із мільярдерами, — не більше ніж міф. Майже ніхто з опитаних не має унікального рівня IQ, не працює по 18 годин на добу і не завжди є «мазунчиком» долі. Самородків, унікумів та "юліїв цезарів" серед них теж не надто багато. Книга засвідчує, що насправді навіть не треба бути трудоголіком, аби досягти значних статків; що навіть із середнього класу можна стати заможним; що логіка, наполегливість і вміння зауважувати дрібниці важать більше, ніж можливість «народитися із срібною ложкою» чи три вищих освіти у Лізі Плюща.
Якщо чесно, під час прочитання у мене виникло відчуття, що насправді ніяких секретів у їхніх здобутках немає: просто вони працювали і працюють в умовах, де винахідливість, конкурентноздатність, вміння фокусуватися, не уникати відповідальності і бути працьовитим винагороджуються відповідним чином. Герої розповідей у цій книзі мало або й зовсім не стикалися з непробивною бюрократією, нахабним вимаганням хабарів чи стигматизацією у суспільстві через свої розумові чи бізнесові здібності. Відтак, говорити про те, що їхній досвід можна цілком використати чи скопіювати в українських реаліях, було би занадто оптимістичним сприйняттям нашої оточуючої дійсності.
Бізнесова та креативна логіка чудово працює за кордоном, але в нас поки що вона частіше дає збій через зовнішні обставини (корупція, бюрократія, небажання підлеглих працювати, а не посто отримувати зарплатню). Тому підказки і поради із «Як стати мільярдером» в Україні можна використати хіба що в якості етичних та менеджерських орієнтирів, взірців для натхнення, аніж у якості реальних ключів до отримання відчутного прибутку.
За що варто поставити цій книзі тверді «100 балів»
- Значна кількість зібраних фактів, цифр та історій.
- Опрацювання розгорнутих інтерв’ю до стислих конспектів.
- Відсутність менторського тону.
- Якісний переклад українською мовою.
- Структура розповіді, яка дозволяє читати порціями щодня і використовувати книгу в якості щоденного «натхнення-під-рукою».
|
