 |
Організаційні зміни часто змушують співробітників відчувати себе як риба у воді. Точніше: не тією рибою у не тій водоймі. Незалежно від того, скільки агентів змін працює в організації, зусилля, спрямовані на те, щоб привести решту на шлях змін, не принесуть успіху, якщо не буде змінено нічого, крім риторики.
Хоча деякі види тріски забрідають у прибережні води, є причина, чому вони не йдуть за лососем вгору по течії, і це може допомогти нам зрозуміти, чому рівень невдач організаційних змін є таким високим.
Гомеостаз
Опір змінам є інстинктивним на рівні індивідуального організму. Без здорового гомеостазу, процесу саморегуляції, за допомогою якого організм прагне підтримувати стабільність, пристосовуючись до умов, які є найкращими для його виживання, життя неможливе. У вищих функціях життєдіяльності існує подібний ухил до базової лінії, що підтримується психологічними захисними інстинктами, налаштованими проти будь-яких змін.
Гомеостатична базова лінія забезпечує баланс між внутрішніми і зовнішніми умовами для оптимального виживання і є необхідною для процвітання будь-якого організму. Якщо гомеостаз не підтримується, організм приречений.
Осмос
Всі живі організми пристосовуються до свого безпосереднього оточення. Існує проста причина, чому морські риби гинуть у прісній воді і навпаки: осмос. Осмос — це рух молекул рідини через напівпроникну мембрану з низькоконцентрованого розчину у висококонцентрований.
Морські риби не можуть вижити в прісній воді, тому що їхні тіла містять висококонцентрований розчин солі. Прісна вода буде проникати в їхнє тіло до тих пір, поки всі їхні клітини не накопичать стільки води, що вони роздуються і врешті-решт помруть. З іншого боку, прісноводні риби не можуть вижити в океані або солоній воді, тому що морська вода занадто солона для них. Вода всередині їхніх тіл витікала б із клітин, і вони помирали б від зневоднення.
Нехай її ім’я буде Моллі
Існують види риб, які можуть виживати як у прісній, так і в солоній воді. Евригалинна риба може чудово переносити обидва середовища і мігрувати в них. Poecilia sphenops — вид риб, відомий під загальною назвою Моллі (або молінезія), який може мешкати в прісноводних водоймах, прибережних солонуватих і солоних морських водах. Це звучить як ідеальний тип риби для використання в якості метафори для мети адаптації до змін в організації, яка прагне до трансформації.
Коли ініціативи змін зосереджуються на зміні мислення, вони намагаються сформувати у своїх членів ставлення до прийняття і сприйняття змін. Вони намагаються перетворити кожного на агента змін і розпалити пристрасть до альтернативного бачення — по одній людині за раз. Це еквівалентно перетворенню всіх риб на молюсків, вирвавши їх із природного середовища і змусивши діяти в смертельно небезпечних водах. Не дивно, що шок від такої раптової зміни зустрічає шалений опір. Не кожна риба може бути молюском. І, можливо, не кожна риба повинна стати Моллі.
Моллі не надто переймається змінами, адже вона може пристосуватися скрізь, де їй потрібно, щоб вижити. Але навіть у Моллі є вподобання, і вона повернеться до свого улюбленого біотипу, як тільки з’явиться така можливість.
Перетворення якомога більшої кількості працівників на агентів трансформації, які люблять зміни, є недалекоглядним. Замість цього потрібно трансформувати середовище, щоб допомогти їм процвітати. Навіть найжорсткіші евригалинні види завжди шукатимуть біом, де вони можуть бути найкращими версіями самих себе.
За матеріалами "Why organizational change fails"
|
|
