Чи перешкоджає неефективна колаборація трансформації вашої організації?
Коли компанії працюють над трансформацією, багато з них опиняються в пастці структурного парадоксу. Згідно з останнім глобальним дослідженням «Collaborative Advantage», проведеним компанією Prophet, 80% бізнес-лідерів визнають, що колаборація на підприємстві має важливе значення. Втім, лише 50% докладають зусиль, щоб її досягти. А гібридна робота ще більше ускладнює цей виклик: тільки 28% заявили, що вважають, що їхня організація ефективно підтримує колаборацію в цьому середовищі.
Найуспішніші лідери з трансформації працювали над тим, щоб зруйнувати ізоляцію і зміцнити м’язи колаборації, пройшовши через три основні етапи, які Prophet втілила в новій моделі: Collaboration Flywheel (Маховик колаборації). Це благотворний цикл міжвідомчих проривів, який відкриває лідерам шлях до більш ефективних результатів і швидшого зростання.
Етап перший: Координація
Саме тут багато організацій починають і закінчують свій шлях розвитку. Різні групи, традиційно ізольовані, визнають необхідність узгодження по горизонталі, а не по вертикалі. Коли лідери просувають ширшу стратегічну мету, команди розуміють, що працювати разом вигідно. І вони також розуміють, коли має сенс продовжувати використовувати традиційні, звичні підходи. Аби створити ясність, організаціям необхідно визначити мету і рольову модель бажаної спільної роботи.
Прикладом цього на практиці може бути допомога працівникам у розумінні того, як працюють різні частини організації, та визначення точок дотику (наприклад, робота в тіні колеги, який виконує іншу функцію), або створення спільного словника — навіть лише кількох ключових термінів — для послідовного використання в міжорганізаційних зусиллях.
Етап другий: Кооперація
У міру того, як кожна група набуває досвіду в координації, вони отримують більш чітке розуміння того, як їхня робота вписується в загальну картину. Довіра, спільні методи роботи та стимули стають більш чіткими, що полегшує групам проактивне використання колективних можливостей. Вони починають розуміти, хто і як буде здійснювати спільні зусилля. Вони починають визначати ролі і відповідальність за прийняття рішень.
Групи швидше бачать цінність спільних зусиль. Вони керуються спільними амбіціями, центральною фактологічною базою і чітко сформульованими методами роботи. Вони також матимуть правильні інструменти для того, щоб орієнтуватися в складних умовах зростаючої взаємозалежності. Все це означає, що кооперація з набагато більшою ймовірністю матиме більший колективний вплив, ніж пряма координація, і менше залежатиме від повсякденного залучення керівництва.
Етап третій: Колаборація
У міру того, як ця проактивна кооперація створює спільний контекст для незалежних груп, зростають взаємозалежність і синергія. На цьому етапі організація може відчути видимий прогрес у пілотуванні та впровадженні нових способів роботи. Завдяки здоровому поєднанню синхронної та асинхронної роботи міжорганізаційні команди демонструють підвищення якості. Синхронно працюючі члени команди часто генерують разом нові ідеї, у той час як асинхронно працюючі колеги привносять об’єктивність і ясність.
Спільна робота стає нормою, а не винятком. І так, маховик обертається. У поєднанні з підходом до трансформації, орієнтованим на людину, цей новий організаційний м’яз співпраці зачіпає ДНК, тіло, розум і душу підприємства.
Оскільки колаборація тепер є поведінкою за замовчуванням, вона стає стійкою. Інновації і проривні ідеї замінюють старі і неефективні способи роботи, що, у свою чергу, призводить до прискорення трансформації і результатів для підприємства.
Кращі результати — для бізнесу та окремих осіб
Дослідження показує, що вищий рівень командної роботи збагачує людей, розвиваючи нові навички. Це підвищує залученість та задоволеність роботою, що є критично важливим важелем у сучасному динамічному ландшафті талантів. Із більш ніж 1000 респондентів у США, Європі та Азії 77% стверджують, що акцент на колаборацію в організації сприяє підвищенню продуктивності праці.
З огляду на зростання рентабельності інвестицій, стає зрозуміло, що колаборація перетворилася з модного слова на основну бізнес-стратегію. Організації більше не потрібно переконувати в її перевагах і важливості. Лідери і менеджери в усьому світі розуміють, що практичні міжорганізаційні зусилля ведуть до більшого успіху.
Це особливо актуально, коли компанії активізують свої зусилля у сфері різноманітності, справедливості та інклюзивності, а також вирішення екологічних, соціальних та управлінських питань. За визначенням, ця робота має пронизувати кожну частину компанії і бути зрозумілою кожному співробітнику. Часто вона навіть вимагає виходу за межі організації та взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами, які можуть включати уряд, неурядові організації та громади.