Лідери-аутсайдери: Найгірші керівники компаній

Бернардо Хіз (Bernardo Hees), CEO Heinz

Бернардо Хіз очолює список гендиректорів-невдах по праву: він поки що нічого не встиг зробити на своїй новій посаді, але найбільший партнер Heinz, мережа McDonald's, вже відмовилася співпрацювати з виробником соусів. Хіз став керівником Heinz в квітні, до цього три роки він очолював компанію Burger King Worldwide, головного конкурента McDonald's на американському ринку. Саме минуле місце роботи Хіза не дозволило найбільшому партнеру Heinz продовжити працювати з компанією.

Стівен Елоп (Stephen Elop), СЕО Nokia

Стівен Елоп був найнятий у кінці 2010-го року. Планувалося, що він врятує фінську Nokia від застою і додасть компанії новий імпульс. Компанія дійсно отримала потужний заряд енергії від нового СЕО, але замість бурхливого розвитку швидко втратила навіть існуючі хиткі позиції. Все почалося з першої промови Елопа «Палаюча платформа». Натхненний оратор, Елоп порівнював свою нову компанію з людиною, яка стоїть на краю палаючого нафтового танкера. Виступ був призначений лише для співробітників Nokia, тому Елоп не соромився у виразах. Його приклад вчить нас тому, що в епоху смартфонів і мобільного інтернету будь-яка виробнича нарада може стати надбанням громадськості. Пізніше Елоп сам визнавав: заява, що попала в мережу, підкосила продажі Nokia на платформі Symbian.

За два роки, що Елоп був біля керма, Nokia втратила 26% ринку і стала об'єктом сумної угоди з компанією Microsoft. Підрозділ, що виробляє мобільні телефони, оцінили всього в 5,44 млрд. євро.

Рональд Джонсон (Ronald Johnson), колишній CEO J. C. Penney

Джонсон був старшим віце-президентом з продажів Apple, і вважався одним із найкращих фахівців у галузі. Зокрема, на його рахунку був запуск Apple Store. На початку 2012-го року він очолив техаську мережу універмагів J. C. Penney Co. Він планував змінити бізнес-стратегію компанії, зробити цінову політику прозорішою.

Але виявилося, що покупці люблять розпродажі, і перетворити старий універмаг на подобу Apple Store не так легко: акції починають падати, інвестори — нервувати. У лютому компанія оголосила про те, що її збитки за четвертий квартал 2012-го року склали $ 428 млн. А через два місяці Джонсона замінили на старого директора Майрона Ульмана (Mairon Ullman), який очолював компанію з 2004 року.

Роберт Даймонд (Robert Diamond), колишній директор Barclays

Даймонд почав кар'єру з викладання в бізнес-школі. З 1977-го року працював в інвестбанку Morgan Stanley, а в 1996-му став членом виконавчого комітету банку Barclays. Через 15 років його призначили директором.

2 липня 2012 р. глава ради директорів компанії повідомив, що хтось зі співробітників брав участь у маніпуляціях на ринку зі ставкою за міжбанківськими кредитами Libor, — через це Barclays доведеться заплатити штраф 59,5 млн. фунтів. Наступного дня Даймонд звільнився.

Обрі МакКлендон (Aubrey McClendon), колишній директор Chesapeake Energy

Співзасновник і голова газової корпорації Chesapeake Energy в 2008-му році був визнаний найбільш високооплачуваним CEO у США: його зарплата становила $ 112 млн. При цьому він активно користувався можливостями компанії в своїх цілях. Зокрема, він зайняв півмільярда доларів у EIG Global Energy Partners, яка потім отримала особливі умови для інвестування в Chesapeake. Він створив таємний фонд на $ 200 млн., який торгував на фондовому ринку ф'ючерсами на нафту і газ. Він використовував літаки компанії для особистих поїздок, а її співробітники будували його будинок. Тим часом акції компанії падали — на 20% у рік.

1 квітня 2013 р. його звільнили з посади гендиректора компанії, призначивши на цю посаду Роберта Лоулера (Robert Lawler).

Джонатан Шварц (Jonathan Schwartz), колишній CEO Sun Microsystems

До того, як Шварц змінив Скотта МакНілі (Scott McNealy) на посту директора Sun Microsystems, компанія була одним із лідерів ринку серверного устаткування. Після його призначення в 2006-му році фірму стали переслідувати невдачі. Вона стала поступатися часткою ринку HP і IBM. За два роки акції впали з $ 27 до $ 4, а 6 000 співробітників були звільнені.

У 2008-му році директор спробував диверсифікувати бізнес компанії. Sun купила MySQL, яка займалася базами даних, але це не допомогло. Потім вона випустила Java Software, програмне забезпечення для розробки сайтів і додатків. Але й воно не принесло прибутку компанії, оскільки було безкоштовним, а способів його монетизації знайти не вдалося.

У лютому 2010-го Шварца звільнили, а через рік компанію купила Oracle за $ 7,4 млрд. На честь свого звільнення він написав хайку в Twitter: Фінансова криза / Втрата клієнтів / Не директор я більше. У 2012-му році Шварц заснував свою компанію CareZone.

Джордж Шахін (George Shaheen), колишній директор збанкрутілої Webvan

У 1999-му році Шахін прийшов працювати в онлайн-бакалію Webvan з консалтингової компанії Andersen. Магазин був одним із найгучніших інтернет-стартапів початку 2000-х і обіцяв покупцям доставку замовлення протягом півгодини. Компанія хотіла відкрити представництва в 26 американських містах, але так і не вийшла за межі Західного узбережжя.

На вибудовування логістики директор витратив $ 1,5 млрд. за півтора роки. У компанії працювали 4500 чоловік, але через рік йому довелося звільнити майже половину. Шахін не враховував той факт, що бакалійні лавки працюють із дуже низькою маржею, і через це компанія зазнавала збитків. Найгірше було те, що він залучив $ 375 млн. у ході IPO, але інвестори так і не повернули своїх грошей. У 2001-му році компанія збанкрутувала.