Ефективність навпаки: як зруйнувати власну кар’єру та пошкодити мозок
 Ілюстрація: Shutterstock |
Чи варто розвивати навичку?
А якщо хтось все ж таки має особливий дар одночасно обробляти велику кількість інформації? Порівнявши різні групи людей, стенфордські дослідники переконались: індивіди, для котрих одночасне виконання різних дій — не тільки норма, але, як вони вважають, ще й засіб підвищення власної продуктивності, насправді виявилися гіршими «багатоверстатниками», ніж особи, котрі воліють виконувати одне завдання за раз. Гіршу результативність перших можна пояснити тим, що їм важче структурувати свої думки та відфільтровувати не пов’язану з певним завданням інформацію. І ще, як це не дивно звучить, але саме «багатоверстатники» повільніше переключаються з однієї задачі на іншу.
Зрештою, це пояснюється дуже просто: наш мозок може фокусуватися на виконанні лише однієї дії за раз. Тож, як би ми не намагалися підвищити свою «ефективність», беручись одночасно за два або більше завдань, ефект буде прямо протилежний очікуваному.
Зниження рівня IQ
Також паралельне виконання кількох задач знижує рівень інтелекту людини. Як показав експеримент, проведений у Лондонському університеті, рівень IQ його учасників, котрі паралельно виконували кілька когнітивних задач, знизився відразу на 15 пунктів — із завданнями вони справлялися приблизно так, як би це зробила восьмирічна дитина. Картина була приблизно такою, мовби перед тим як прийти до лабораторії «багатоверстатники» накурилися марихуани або не спали цілу ніч. Тому, якщо під час чергової наради ви вирішите написати шефові листа, варто задуматися, чи не справить ваше послання дещо дивне враження.
Шкода для мозку
Протягом тривалого часу вважалося: погіршення когнітивних здібностей як наслідок одночасного виконання кількох задач — явище тимчасове. Втім, нові наукові данні свідчать про протилежне. Група дослідників Університету Сассекса (Велика Британія) зіставила кількість часу, яку проводять люди, одночасно використовуючи різні прилади (наприклад, дивлячись телевізор та набираючи текстові повідомлення), з даними магнітно-резонансної томографії їхнього мозку. Як виявилося, щільність мозку «багатоверстатників» в області передньої частини поясної звивини кори (ділянки мозку, що відповідає за когнітивні здібності та контроль за емоціями) знизилась.
І хоча висновок стосовно того, що паралельне виконання кількох задач завдає шкоди мозку потребує подальшого вивчення, очевидною річчю є те, що мультизадачність несе у собі негативні наслідки. «Я вважаю, що необхідно пригорнути увагу до того, що те, як ми взаємодіємо з різними пристроями, може змінювати спосіб нашого мислення, — зазначає нейробіолог Кеп Кі Ло (Kep Kee Loh), автор згаданого вище дослідження, додаючи, що «такі зміни можуть відбуватися на рівні структури мозку».
Висновок для «багатоверстатників»
Якщо ж ви таки є закоренілим «багатоверстатником», слід врахувати, що це суттєво вповільнює процес виконання вами певної роботи, а також погіршує її якість. Навіть якщо це і не спричиняє шкоди мозку, ваша подальша прихильність цій звичці поглиблюватиме проблеми, які, ймовірно, вже дали про себе знати, — це здатність концентруватися, організованість та увага до деталей. Одночасне виконання кількох завдань у ситуаціях потреби взаємодії з групою (скажімо, на нарадах) суттєво знижує спроможність людини «читати» емоції, як власні так й інших індивідів (а це два ключові складники EQ, які є критично значущими для досягнення професійного чи кар’єрного успіху). TalentSmart, протестувавши понад мільйон людей, з’ясувала, що 90% найкращих виконавців притаманний високий рівень EQ. Якщо ж таки підтвердиться, що «багатоверстатність» пошкоджує ділянку мозку, відповідальну за управління емоціями, то наслідком вашої звички робити одночасно кілька речей стане неухильне погіршення вашого EQ.