Управлінський інструментарій
Криза як дзеркало управління
Для того, щоб виграти у війні, до неї варто готуватися в мирний час. Людині властиво вірити в краще і це основна рушійна сила, однак, однієї віри недостатньо... Не варто також забувати про логіку і причинно-наслідкові зв'язки кожної події.
Бен МакКоннел (Ben McConnell) один зі співавторів блогу 
Якщо ви хочете, щоб про вашу таємницю дізналося якомога більше людей – поділіться нею зі співробітником, якому найбільше довіряєте... І на думку редакторів інтернет-видання 
Вміння грамотно делегувати повноваження – є однією з основних якостей успішного менеджера. І навпаки – без цього вміння навряд чи можливо стати успішним підприємцем. Чому важливо делегувати повноваження, а головне – з якими проблемами можна зіткнутися під час делегування та як їх вирішувати? Саме на це запитання спробував дати відповідь журнал 
Існує один здавалося б дуже простий принцип, застосовуючи який менеджери могли б добитися від своїх підлеглих набагато вищої ефективності, продуктивності та результативності. Втім, чомусь дуже мало хто з керівників вдається до цього принципу на практиці. Хтось виправдовує свою поведінку нестачею часу, інші – нарікають на велику кількість нагальних справ, які навалилися на їхні плечі.
Ви можете копати котловани, а можете керувати їх будівництвом. Можете днями і ночами телефонувати потенційним клієнтам, а можете їздити світом у пошуках фотографій для журнала. Можете викладати літературу дошкільнятам, а можете повести експедицію в забуті джунглі Амазонки. Не має жодного значення, чим ви займаєтесь. Головне – робити це трішечки краще, ніж всі інші, стверджує автор проекту 
Хто найбагатша людина в історії людства? Біл Гейтс? Уорен Баффет? Ніхто не заперечує, що вони дуже і дуже багаті, але до справжніх багатіїв їм далеко. Найбагатшою людиною всіх часів та народів (вимірюючи статок у відсотках від національної економіки) був Джон Рокфеллер. Порівняно з його статками, Гейтс та Баффет виглядають жебраками.
Громадяни розвинутих країн, які приїжджають до України, частенько відзначають дві особливості нашої держави: майже тотальну відсутність сервісу (не залежно ні від рівня компанії, ні від кількості грошей, які клієнт готовий потратити) і майже абсолютну аморфність людей, які готові продовжувати терпіти таку відсутність сервісу, а іноді – навіть відверте нахабсво з боку персоналу компаній, клієнтами яких вони є. Подали охололу страву в ресторані... – з ким не буває. Нечемно повелися на касі в банку... – вони ж також люди. Не провели належної консультації при виборі складного товару... – ну за всіма ж не встигнеш. Не виконали обіцянок, наданих під час придбання товару чи послуги... – ну може це востаннє і більше не повториться.
Більшість успішних підприємців знають, що заробити гроші та підвищити репутацію компанії можна вирішуючи проблеми інших людей. Лікарі надають допомогу хворим, психіатри допомагають людям із психічними розладами, юристи захищають своїх клієнтів від правових проблем, консультанти пропонують маркетингові поради і часто стають стратегічними помічниками у бізнесі, стверджують автори популярного англомовного блога 
"Для лікарень, принаймні американських, намагання бути всім для всіх пацієнтів не є більше життєздатною стратегією". Так пишуть автори однієї з