Притчі
Притча: Пристрасть до грошей
Одна заможна людина зізналася Майстру, що, незважаючи на всі свої старання, він так і не зміг перебороти пристрасті до грошей.
- І ти готовий пожертвувати через них навіть радостями життя? - поцікавився Майстер.
- Я прибережу радості життя на старість.
За останні десять років Джезус Леонардо, який працює звичайним прибиральником на іподромі, заробив близько півмільйона доларів, не витративши при цьому ні цента. Вся справа в тому, що 57-річний житель Нью-Йорка збирає квитки, які розчаровані люди викидають ще до закінчення перегонів.
Адріан Сливоцький (Adrian Slywotzky), віце-президент «Mercer Management Consulting, Inc.», автор світових бестселерів про стратегічне управління, у своїй книзі "Міграція капіталу" (
Кожна людина, яка проводить 8 годин на роботі, повинна мати для цього серйозну мотивацію. Втім, ця мотивація може бути різною. Наприклад, грошова мотивація, яка вже стереотипно вважається чи не єдиною, насправді є найслабшою. Журнал 
Виявляється, відібрати гроші в студента програми MBA ще простіше, ніж забрати льодяник у дитини. До моменту одержання диплома це, як правило, уже не потрібно - вони самі починають всюди розкидатися грошима. Вашій увазі пропонується наступна доволі повчальна історія.
Зараз економісти та бізнес-гуру ламають голову над проблемою оздоровлення світової фінансової системи й пропонують безліч рецептів. Дієвість багатьох із них під великим питанням. А деякі - доволі екстравагантні. Один із таких нетрадиційних рецептів - концепція "вільних грошей" германо-аргентинського комерсанта Сільвіо Гезелля (
"Складно уявити простішу форму замовлення товару: два поля, дві кнопки і одне посилання. Але, як виявилось, саме ця форма була перешкодою, яка не давала клієнтам змоги купувати товари в одному великому інтернет-магазині на суму приблизно 300 мільйонів доларів. Найгіршим же у всій цій історії виявилось те, що самі дизайнери сайту навіть не здогадувалися, що з цією формою були проблеми", - ділиться своїми враженнями Джаред Спул (Jared Spool) автор блога 
Наше суспільство уже нормально толерує комерційні відносини у більшості сфер життя. Іноді навіть важко уявити, як можуть існувати неприбуткові банки, ресторани або кінотеатри. Але в охороні здоров’я ми продовжуємо дивитися на ті заклади, які працюють для прибутку, не так рівно, як на "безкорисливих". Скажу більше, слово "бізнес" по відношенню до медицини все ще дуже часто звучить як лайка. Не буду розказувати про те, що всі бізнесмени в медицині "білі та пухнасті". Але я переконаний, що ми маємо щодо них доволі сильні неправильні стереотипи. Маю просту пропозицію, як їх подолати.
Іцхака Адізеса (Ichak Adizes), одного із провідних світових спеціалістів в області підвищення ефективності організацій шляхом глибоких змін, читати не тільки корисно, але й легко. Таке сприйняття породжується простими життєвими аналогіями в його численних статтях і книгах. А деякі фрагменти, один із яких хочу представити вашій увазі, взагалі звучать як притчі.
Яка у вас зарплата? Секрет? Я думаю, що ця таємниця переважно поширюється не стільки на ваших знайомих і друзів, скільки на колег по роботі. І напевно правильно робите, оскільки невтомні вчені з університету мозку в Бонні та група економістів недавно довели, що почуття, які відчуває людина при отриманні своєї заробітної плати, прямо залежать від того, скільки заробляють її колеги.