Если вежливый и послушный сын ваших соседей — олицетворение предсказуемости, то его своенравная и взбалмошная младшая сестра может служить символом сложности. Предсказуемость позволяет вам ходить на работу, назначать встречи, заниматься спортом и смотреть телевизор. В то же самое время сложность зачастую превращает взаимодействия между вами и внешним миром в непредсказуемый хаос...
Читати даліАльберт Эйнштейн заметил: “Наиболее важные проблемы, с которыми мы сталкиваемся, не могут быть решены на том же уровне мышления, на котором мы были, когда создавали их”. Когда мы,…
Читати даліИдея существования и могущества принципов, управляющих человеческой эффективностью, хорошо проиллюстрирована в рассказе Фрэнка Коха об опыте сдвига парадигмы, опубликованном в "Записках" — журнале Военно-морского института...
Читати даліЯ регулярно задаю слушателям своих курсов вопрос: согласны ли вы с утверждением, что подавляющее большинство членов вашей команды обладают талантами, интеллектом, способностями и креативностью, намного превышающими те, что требуются и что им дозволяется применять для выполнения их нынешней работы?..
Читати даліТермин "сдвиг парадигмы" впервые был введен Томасом Куном (Thomas Kuhn) в его знаменитой книге "Структура научных революций" (The Structure of Scientific Revolutions). Кун демонстрирует, как почти любой значительный прорыв в области науки начинается с разрыва с традициями, старым мышлением, старыми парадигмами...
Читати далі
Автори книги «Правила видатної кар'єри» Стівен Кові та Дженніфер Колосімо пропонують цікавий порівняльний аналіз двох парадигм: індустріальної епохи і епохи знань (або, як її часто називають — інформаційної ери). Якщо в індустріальну епоху люди просто запитували: «Яка моя посадова інструкція?», то сьогодні працівники епохи знань повинні навчитися запитувати: «Яким має бути мій внесок?».
У своїй книзі "Парадигми мислення", автор Джоел Баркер виділяє особливий тип людей – новачків-самоучок, - які здатні змінити парадигму і привести до відкриттів, які раніше здавалися неможливими. Він розповідає про одного такого новачка – Алмона Строуджера, який винайшов та запатентував автоматичну систему телефонної комунікації, яка позбавляла тисячі операторів від необхідності з дня на день займатися з’єднанням абонентів.
У своїй книзі "Парадигми мислення" відомий автор-футуролог Джоел Баркер (Joel Arthur Barker) розповідає про обряд ініціації, який у 1930-ті роки проходив кожен новий інженер General Electric, приступаючи до роботи у відділі розробки електричних ламп. Перш ніж взятися до роботи, кожен новачок повинен був зустрітися з керівником підрозділу. Той вмикав електричну лампу і говорив: "Бачите точку, яка світиться в лампі? – (В ті дні вольфрамову нитку було видно, навіть якщо лампа мала покриття) – Ваше завдання – розробити таке розсіююче покриття, щоб вся поверхня лампи світилася рівним світлом".
Жив собі один чоловік, у якого був дім у горах й автомобіль Porsche. Щосуботи він відправлявся в гори по дуже небезпечній дорозі, де було безліч поворотів із поганим оглядом і неогородженими обривами.
