Притчі
Притча про робітників у винограднику
В одного багатого селянина був виноградник. Прийшов час збору врожаю. Рано ранком він вийшов з дому, щоб найняти людей для збору фруктів. Він домовився з кількома працівниками й зобов'язався платити їм динар у день. Вони погодилися і взялися за роботу.
Що більше ми маємо, то більше бажаємо. Дай нам 99 - нам відразу захочеться 100. Для кругленької суми й рівного рахунку. Це те, що Ошо назвав "порочним колом дев'яносто дев'яти". Пропоную вашій увазі чудову притчу з книги Ошо "Дао. 3 скарби".
Ще тільки-но позавчора в Менеджмент@Блозі розмістили пост про 
Одного разу учень запитав Учителя:
Одного разу новий учень запитав Учителя:
Одного разу Ходжа Насреддін відправився на базар і довго ходив уздовж прилавків прицінюючись, але нічого не купуючи. Ринковий стражник якийсь час спостерігав за цим, і, зрештою, звернувся до нього з повчанням: 
Одного разу зібралися в лісі звірі й вирішили відкрити школу. Серед них були кролик, птах, білка, риба й вугор, і вони сформували раду директорів. Кролик наполягав, щоб у програму занять увійшов біг. Птах наполягав, щоб у програму занять увійшло літання. Риба наполягала, щоб у програму входило плавання, а білка говорила, що абсолютно необхідно внести вертикальне лазіння по деревах.
Одного разу молодий чоловік проходив повз якийсь будинок і побачив бабцю в кріслі-качалці, поруч із нею гойдався в такому ж кріслі дід, який читав газету, а між ними на ґанку лежав пес і тихенько скиглив, як від болю. Перехожий про себе здивувався, чому ж скиглить собака, а хазяї йому не допоможуть.
В одного короля був близький друг. Цей друг, розглядаючи будь-яку ситуацію, що коли-небудь траплялася в його житті, мав звичку говорити: "Це добре!"
Одного разу, коли день занять уже наближався до кінця, учень запитав Учителя: