Притча: Припиніть скаржитися

— Майстер, — одного разу запитав учень, — чому існують труднощі, які заважають нам досягати мети, відхиляють у сторону від обраного шляху, намагаються змусити визнати свою слабкість?

— Те, що ти називаєш труднощами, — відповів Учитель, — насправді є частиною твоєї мети. Припини з цим боротися. Всього лише подумай про це, і прийми до уваги, коли вибиратимеш шлях. Уяви, що ти стріляєш з лука. Мішень далеко, і ти не бачиш її, оскільки на землю опустився густий ранковий туман.

Хіба ти борешся з туманом? Ні, ти чекаєш, коли подує вітер і туман розвіється. Тепер мішень видно, але вітер відхиляє політ твоєї стріли. Хіба ти борешся з вітром? Ні, ти просто визначаєш його напрямок і робиш поправку, стріляючи трохи під іншим кутом. Твій лук важкий і жорсткий, у тебе не вистачає сил натягнути тятиву. Хіба ти борешся з луком? Ні, ти тренуєш свої м’язи, з кожним разом все сильніше натягуючи тятиву.

— Але ж існують люди, які стріляють із легкого і гнучкого лука в ясну, безвітряну погоду, — сказав учень ображено. — Чому ж лише мій постріл зустрічає стільки перешкод на своєму шляху? Невже світ пручається моєму руху вперед?

— Ніколи не дивись на інших, — посміхнувся Вчитель. — У кожного свій лук, своя мета і свій власний час для пострілу. Одні ставлять собі за мету точне попадання, інші — можливість навчитися стріляти.

Учитель знизив голос і нахилився до учня:

— І ще я хочу відкрити тобі страшну таємницю, мій хлопчик. Туман не опускається на землю для того, щоб перешкодити твоєму пострілу, вітер не починає дути для того, щоб відвести твою стрілу в бік, жорсткий лук створений лучником не для того, щоб ти усвідомив свою слабкість. Все це існує саме по собі. Це ти вирішив, що зможеш у цих умовах точно вразити мішень.

Тому, або перестань скаржитися на труднощі і починай стріляти, або утихомир свою гординю і вибери собі легшу ціль. Ціль, по якій можна стріляти в упор…

Ілюстрація: Thinkstock


Опубліковано Категорії ПритчіПозначки