Боб Селден (Bob Selden), автор книги "Що робити, коли ви стали босом" (What To Do When You Become The Boss), який сам має чималий досвід на управлінських посадах, пояснює різницю між поняттями лідерство та менеджмент, а також ділиться своїми спостереженнями, яким чином ці два явища впливають на світову кризу.

Боб Селден (Bob Selden)

Європейські уряди, і в першу чергу Італія та Греція, не впоралися з управлінням боргами. Стаття у Financial Times, яка описувала це, називалася "Потрібні лідери, не тільки менеджери" (Leaders needed, not just managers).

Коли людина посідає управлінську позицію в компанії чи уряді — вона автоматично стає менеджером. Виконувати цю роль менеджер може успішно чи не дуже, залежно від власних умінь та навичок. При цьому менеджер має формальне право керувати людьми. Запитання лише в тому, чи будуть ці люди виконувати свої обов'язки ефективно? Адже єдине, що впливає на їх рішення — формальне право менеджера.

І це саме той момент, коли на передній план виходить різниця між менеджером та лідером. У вже згадуваних нами Італії та Греції технічні бюрократи були призначені (а не обрані) на ключові посади в своїх країнах. Втім, як відзначається у Financial Times: "Призначення на державні посади технократів, які не були обрані народом, може стати фатальною помилкою".

Ключова відмінність між тим, хто займає посаду менеджера та тим, хто сприймається оточуючими як лідер, проявляється саме у ставленні і готовності інших людей "йти" за лідером. Інакше кажучи, люди роблять щось через особистість лідера, а не через те, що він має формальне право керувати ними.

Особистість лідера можна описати ще й так: "Лідер завжди має послідовників".

Численні дослідження серед багатьох організацій та культур протягом останніх двадцяти років свідчать про наявність чотирьох основних передумов, які дають можливість менеджерам стати лідерами. Лідери створюють умови, які дають змогу їхнім послідовникам здобути:

• спільне розуміння оточення — "ми знаємо, куди ми йдемо";
• спільну візію шляху — "ми знаємо, що ми повинні зробити";
• спільний набір цінностей — "ми разом";
• спільне відчуття сили — "ми можемо зробити це".

Основний наголос невипадково падає на слово "спільний". Для того, щоб менеджери змогли перерости у справжніх лідерів, вони повинні досягнути реальної підтримки з боку свого оточення, а це значить, що люди повинні повірити у візію та цінності лідера.

За матеріалами "Leadership, management and the Eurozone crisis", management-issues.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.