Хабарі. Підставні компанії. Шахрайство. У цьому уривку з книги «The Cambridge Companion to the History of Multinationals and Society» Джеффрі Джонс (Geoffrey Jones) досліджує, як упродовж останнього століття компанії використовували сумнівні практики, щоб отримати конкурентну перевагу...
Читати далі
Семьюел Грінгард (Samuel Greengard), один із дописувачів блога Bottom Line, ділиться своєю теорією щодо того, як люди ставляться до різноманітних завдань. Варто вам щось запропонувати – і більшість людей знайдуть тисячі причин, чому це не працюватиме. Хочете подолати світовий голод? Неможливо нагодувати всіх! Прагнете впровадити "хмарне" програмування, яке здатне підвищити продуктивнісь комп’ютерних потужностей на 20%? Це поставить під ризик дані, якими ви будете оперувати!
Хоча більшість українських компаній, схоже, не готові відразу погодитися з цим підходом, все ж Роберта Матусон (Roberta Matuson), авторка блогу Generation Integration, стверджує, що коли починається криза, компанія більше не може стояти на місці. Раніше для виживання їй не потрібно було нічого робити. Тепер же, коли "хвилі" стають все вищими та вищими, якщо ви не будете рухатися, вас дуже швидко "змиє".
Бізнеси постійно перебувають у стані пошуку конкурентної переваги. Вони постійно намагаються дати відповідь на запитання: "Яким чином ми можемо стати найкращими в очах наших клієнтів?" На тему конкурентної переваги написано безліч літератури. Але сьогодні мені хотілося б поділитися думкою, опублікованою на відомому ресурсі Тома Пітерса (Tom Peters). Йдеться про "невидиму" конкурентну перевагу, якої можливо досягнути тільки у довгостроковому розрізі.
