Робота та кар'єра
7 запитань, які варто задати HR-менеджеру під час співбесіди
Так склалося, що під час співбесід запитання переважно задає рекрутер або HR-менеджер, а потенційний кандидат лише відповідає на них. Втім, це ще зовсім не означає, що так і повинно бути. Роб Келлі (Rob Kelly), один з дописувачів блога Glass Door, стверджує, що кандидат, який бере ініціативу в свої руки і активно сам задає запитання, має набагато більші шанси бути прийнятим в компанію та й загалом сприймається більш позитивно.
Бути менеджером – зовсім не просто. Вам потрібно підтримувати зв'язок з працівниками, розставляти пріоритети, справлятися з перевантаженнями, бути в курсі всього, що стосується вашої сфери і вашої команії... А це, в свою чергу, передбачає необхідність бути "включеним" (plugged in). І попри усталений стереотип, йдеться далеко не тільки про технологічний аспект "включеності" (мобільні технології, сучасні медіа тощо).
Доктор Деніел Кросбі (Daniel Crosby), автор блога 
Нарцисизм – це загальна тенденція сучасного корпоративного середовища. Різноманітні дослідження вказують на стабільне зростання нарцистичних тенденцій. Міра Вайт (Myra White), одна з дописувачів видання 
Гадаю, представники будь-якої професії по-своєму рефлектують: "навіщо я обрав цю спеціальність?", "чому до неї погано ставляться?", і навпаки - "чому мою спеціальність поважають?" і так далі... Не можу сказати, за що собі дорікають або чим пишаються, скажімо, бухгалтера чи продавці, - на їхньому місці не була ніколи. А ось HR-ів кандидати обвинувачують у тому, що вони є нездоланою перепоною на шляху до роботодавця, а під час роботи набридають всілякими непотрібними штучками.
Рано чи пізно управлінець з досвідом зауважує, що на все, що відбувається в компанії, чи не найбільше впливає той феномен, який ми називаємо цінностями – персональними та груповими. Власне, вони відповідають за спосіб прийняття рішень, є засадничими у формуванні організаційної та бізнес-культур, впливають на емоційну складову в динаміці розвитку подій в організації. Більше того – так чи інакше, стратегічні рішення, і, власне, сама стратегія часто безпосередньо залежить від ціннісної орієнтації системоутворюючих людей в компанії. І вже зовсім неможливо обійтись без цього при серйозних, трансформаційних змінах в компаніях.
Можливо вам доводилося спостерігати, що рішення у вашій компанії приймаються спонтанно і часто ви самі не можете пояснити, чому керівник поступає так, а не інакше. Причиною цьому далеко не завжди є хитрі плани топ-менеджменту, які нам, простим людям, не зрозуміти. Іноді це свідчить про неефективність керівника. Принаймні, так вважає Гленн Ллопіс (Glenn Llopis), один з дописувачі блогів 
"Лідерство – це процес соціального впливу, який дозволяє одній особі заручитися допомогою та підтримкою інших для досягнення певної цілі", - пише Саймон Оутс (Simon Oates), автор блога 
У світі не існує жодної компанії, в якій би працювали ідеальні співробітники, які ніколи не помиляються. Самі по собі помилки – це абсолютно нормальне явище. Втім, у більшості випадків керівник не може просто ігнорувати помилки своїх підлеглих. Особливо – якщо це негативно впливає на компанію, її імідж чи результативність.
Ідея "лідерства як служіння" досить росповсюджена і передбачає, що завдання керівників у компанії – всіляко допомагати своїм підлеглим, по суті обслуговуючи їх, щоб ті могли максимально ефективно виконувати свою роботу. Втім, як стверджує Мітч МакКраймон (Mitch McCrimmon) на сторінках журналу