Загальна
8 принципів, які допоможуть сформувати «пристрасну» робочу культуру
Пол Елофс (Paul Alofs), один з дописувачів видання Fast Company згадує свою зустріч з Кеном Томсоном (Ken Thomson) під час відвідин одного з офісів компанії Thomson. Пол спустився до холу, щоб випити кави. Кен Томсон теж був там. Він готував собі обід, заливаючи суп швидкого приготування окропом. На той момент Кен був на дев'ятому місці в переліку найбагатших людей планети і його активи оцінювалися у $19,6 мільярдів. Він міг собі дозволити будь-який обід, але суп з пакетика його цілком влаштовував.
Навіть якщо ви дуже 
Всі, хто хоч трохи знайомий з теорією менеджменту, чудово знають, що мотивація є одним із п'яти базових видів управлінської діяльності (по Файолю). Але як забезпечити вмотивованість співробітників - питання досить важке для будь-якого менеджера. Кожна компанія вирішує його по-своєму, але Apple і тут уміє виділитися на тлі інших.
Бути менеджером – зовсім не просто. Вам потрібно підтримувати зв'язок з працівниками, розставляти пріоритети, справлятися з перевантаженнями, бути в курсі всього, що стосується вашої сфери і вашої команії... А це, в свою чергу, передбачає необхідність бути "включеним" (plugged in). І попри усталений стереотип, йдеться далеко не тільки про технологічний аспект "включеності" (мобільні технології, сучасні медіа тощо).
Компанії витрачають величезну кількість енергії, а іноді й чималі кошти на розвиток мотивації персоналу. Але серед людей, які легко надихаються роботою і в стані "ейфорії" здатні демонструвати небачені показники ефективності, завжди трапляються ті, для яких, схоже, не існує поняття "стимул" та "мотивація". Їх ніщо не надихає, а необхідність виконати ту чи іншу роботу викликає лише відразу.
Можливо, одним із найскладніших завдань лідера є необхідність знати мотиви співробітників. Чи кожен в команді виконує свою роботу, керуючись однаковими мотивами? Чи може керівник покластися на підлеглих у скрутній для компанії ситуації? Чи співпадають накази формального менеджера з наказами "внутрішнього боса", який живе у кожному співробітнику? Відповіді на ці непрості завдання спробував дати Вейн Турмел (Wayne Turmel) у своїй публікації на 
Керівники завжди задавалися питанням, як створити ідеальне робоче середовище, яке надихатиме співробітників і мотивуватиме їх на досягнення високих результатів. Необхідність стимулювання стала ще актуальнішою в період рецесії, коли масові скорочення та "затягування поясів" знизили мотивацію персоналу до критичного рівня.
Ендрю Карнегі (Andrew Carnegie) – відомий американський підприємець, промисловець, філантроп, мультимільйонер. Йому вдалося пройти шлях від простого доглядача бобін на ткацькій фабриці до засновника і власника найбільшої в США сталевої імперії U.S. Steel. Кожному з нас є, чому повчитися в Ендрю Карнегі, запевняють у блозі 
Наскільки легше було за вікторіанських часів, коли при прийнятті на роботу вистачало бажання працювати та практичних навичок (і то не завжди). В наші часи сконцентрувались на відборі по талантах. Але чому б не ускладнити задачу: додати до обов'язкової наявності таланту ще індивідуальність та мотивацію.
Девід Хеннсон, представник компанії