Байка: Мурашка і Свиня

Свиня з Мурашкою сперечалися, хто з них багатший. А Віл був свідком і побічним суддею.

— Чи ж багато у тебе хлібного зерна? — спитала з гордовитою посмішкою Свиня. — Ану-бо, з’яви, шановна пані…

— У мене повнісінька жменя найчистішого зерна.

Як тільки сказала це Мурашка, зареготали раптом щосили Свиня та Віл.

— Хай буде нам за суддю пан Віл, — проказала Свиня. — Він двадцять із лишком років правив у великій славі судійство, і можна сказати, що він проміж усієї своєї братії наймайстерніший юриста і найгостріший арифметик та алгебрик. Його благородіє зможе нашу суперечку легко вирішити. Окрім того, він досить управний, здається, в латинських диспутах.

Віл після таких слів, мовлених мудрою звіриною, відразу скинув на рахівницю і за допомогою арифметичного множення зробив таке визначення:

— Оскільки бідна Мурашка тільки одну жменю зерна має, як сама призналася об тім без принуки, і, окрім зерна, більше нічого не споживає, а, проти того, у пані Свині є цілий кадуб, в якому жмень міститься триста з третиною, того ради за всіма правилами здорового розрахунку…

MUST READ:  5 найбагатших людей всіх часів та народів

— Не те ви рахували, пане Віл, — обірвала його мову Мурашка. — Надіньте окуляри й киньте на рахівниці витрати супроти прибутків.

Справа ще більше розпалила суперечку, і її перенесено у вищий суд.

С и л а . Не мале те, чого досить для прожиття, врешті, це і є статок та багатство.

Джерело: Григорій Сковорода. Байки Харківські

Ілюстрація: Depositphotos.com


Опубліковано Категорії ПритчіПозначки