Загальна
Як досягнути майстерності краху
Ніхто не любить "програвати". Втім – це частина людської сутності. Іноді складається враження, що люди, які досягнули успіху, мають імунітет до поразок та провалів. А якщо уважніше дослідити історію становлення таких людей – можна звернути увагу, що вони помилялися анітрохи не менше, ніж будь-хто інший. Що було відмінним – то це їхнє ставлення до "поразок".
"Мамо, купи мені косметику Лореаль" - просить 5-літня дівчинка. 
Всі ми любимо "халяву". Але інколи, в гонитві за безкоштовностями, ми приймаємо незважені рішення. Адже існує ціна, яку ми ніколи не будемо навіть порівнювати з іншими цінами. На відміну від інших цін, саме вона збуджує у нас бажання отримати цю річ. Інколи, вона змушує нас діяти неадекватно, затуманює нашу свідомість. І ця ціна... "безкоштовно".
Причиною невдачі інтернет-проекту майже завжди стає або відсутність чіткої стратегії розвитку в керівників проекту, або ж завищені очікування інвесторів, які потім змінюються розчаруваннями й, відповідно, відмовою від фінансування. Щоправда, у нас ніякого краху не було: українські домени закривалися тихо, тому витрачені на них кошти можна оцінити тільки побічно, пише газета 
Хто найбагатша людина в історії людства? Біл Гейтс? Уорен Баффет? Ніхто не заперечує, що вони дуже і дуже багаті, але до справжніх багатіїв їм далеко. Найбагатшою людиною всіх часів та народів (вимірюючи статок у відсотках від національної економіки) був Джон Рокфеллер. Порівняно з його статками, Гейтс та Баффет виглядають жебраками.
У нашому блозі дуже 
Громадяни розвинутих країн, які приїжджають до України, частенько відзначають дві особливості нашої держави: майже тотальну відсутність сервісу (не залежно ні від рівня компанії, ні від кількості грошей, які клієнт готовий потратити) і майже абсолютну аморфність людей, які готові продовжувати терпіти таку відсутність сервісу, а іноді – навіть відверте нахабсво з боку персоналу компаній, клієнтами яких вони є. Подали охололу страву в ресторані... – з ким не буває. Нечемно повелися на касі в банку... – вони ж також люди. Не провели належної консультації при виборі складного товару... – ну за всіма ж не встигнеш. Не виконали обіцянок, наданих під час придбання товару чи послуги... – ну може це востаннє і більше не повториться.
Не може бути! 1 листопада 1972-го року Standard Oil Company, розташована в Нью-Джерсі, оголосила, що змінює свою назву, якій уже 90 років, на Exxon Corporation. Вона відмовляється від Esso, марки, відомої в усьому світі, на користь нової назви марки Exxon. Але якщо Esso вже більше 25-ти років має ім'я Exxon, чому ж у Франції все ще можна зустріти автозаправні станції Esso, пофарбовані в синій і червоний кольори?
На ці питання про власного доктора пацієнтів просить відповісти нещодавно створений у Британії веб-сайт 
Добре, коли співробітники компанії спілкуються між собою та діляться ідеями. Погано – коли щоденні креативні мітинги перетворюються на формальність – своєрідний ритуал, коли вже ніхто не може пояснити, навіщо це потрібно, але кожен продовжує його дотримуватися, бо "так заведено"! І біда навіть не у численних зібраннях, які, по-суті, є не чим іншим, ніж порожньою тратою часу, а радше у безкінечних розмовах, які, здається, триватимуть вічно, але, попри це – так нікуди й не приведуть.