Те, як люди сприймають ризики й оцінюють імовірність подій, є важливою складовою мислення та процесу ухвалення рішень. Проте дослідження виявили низку суттєвих когнітивних упереджень, які впливають на цей процес...
Читати даліВи щойно купили новий телевізор. Хвилювання від покупки вже минуло, і він стоїть на підлозі у вашій вітальні, коли починаються сумніви. «Чи варто було брати 44-дюймовий замість 42-дюймового?» — запитуєте ви себе. «Чи може варто було зачекати на 5D наступного року?» А потім найгірше питання з усіх: «Чи не витратив я свої гроші даремно?»...
Читати даліКритичне мислення — тип мислення, для якого характерні такі якості, як усвідомленість, самостійність, рефлексивність, цілеспрямованість, обґрунтованість, контрольованість та самоорганізованість...
Читати даліЧи траплялося у вас, коли при розмові з людиною ви розуміли, що вас не чують і все мов горохом об стіну? Чи брали якось участь в обговоренні і розуміли, що вам не виграти суперечку? У раціональному світі, коли ми стикаємося з доказами, що кидають виклик переконанням, ми спочатку оцінюємо ці докази, а потім відповідним чином коригуємо свої переконання. Однак насправді це часто не так...
Читати даліУявіть, що у вас на роботі з’явився новий керівник відділу. Взяли його не просто так: вищі начальники впевнені, що він приведе компанію до успіху. Цей керівник починає ламати усталені порядки і пропонує нові методи роботи. Підлеглі чинять супротив: вони не вірять у нововведення і хочуть повернутися до перевірених схем. Колективом керує очевидне небажання змінювати звичний порядок речей, але не тільки — співробітники можуть стати жертвою «ефекту неоднозначності»...
Читати даліЕфект ілюзії правди (інші назви: ефект ілюзорної правди, ефект достовірності, ефект правдивості, ефект повторення) — один із механізмів, що лежать в основі критичного (а скоріше навіть некритичного) мислення. Цим терміном позначається схильність людини більше довіряти тій інформації, яку вона коли-небудь вже чула...
Читати даліВсі дії людини націлені на максимізацію вигоди. Однак вигоду складно максимізувати одними лише перевіреними способами. Скажімо, в разі, якщо людині захотілося заробити багато грошей, вона може ризикнути, вклавшись у новий стартап. За шанси на успіх при цьому відповідати складно: існує безліч зовнішніх і внутрішніх факторів, здатних вплинути на результат подій...
Читати даліЕфект страуса — це когнітивне викривлення, яке полягає в тому, що людина ухиляється від неприйнятної для себе ситуації. Назва ж цього ефекту ґрунтується на поширеному міфі — страуси, при виникненні небезпеки, ховають голову в пісок...
Читати даліУ звичайній ситуації людина спрямовує свою увагу на себе: на свої думки і почуття, справи, зовнішній вигляд, досягнення і невдачі. У випадку, якщо зовнішність людини зазнає якоїсь зміни (наприклад, вперше приходить на роботу з новою зачіскою), то їй здається, що ці зміни помічають і оцінюють всі навколо. Через це виникає так званий «ефект прожектора»...
Читати даліФеномен «прокляття знания» (в англійській мові його називають досить містичним the curse of knowledge) означає ситуацію, в якій людина вважає (найчастіше — помилково), що у слухача є вся необхідна для розуміння інформація. Чому саме прокляття? Тому що людина, яка володіє інформацією, під впливом цього викривлення прирікає себе на нерозуміння...
Читати далі
