Загальна
Як досягнути майстерності краху
Ніхто не любить "програвати". Втім – це частина людської сутності. Іноді складається враження, що люди, які досягнули успіху, мають імунітет до поразок та провалів. А якщо уважніше дослідити історію становлення таких людей – можна звернути увагу, що вони помилялися анітрохи не менше, ніж будь-хто інший. Що було відмінним – то це їхнє ставлення до "поразок".
Всі ми любимо "халяву". Але інколи, в гонитві за безкоштовностями, ми приймаємо незважені рішення. Адже існує ціна, яку ми ніколи не будемо навіть порівнювати з іншими цінами. На відміну від інших цін, саме вона збуджує у нас бажання отримати цю річ. Інколи, вона змушує нас діяти неадекватно, затуманює нашу свідомість. І ця ціна... "безкоштовно".
Причиною невдачі інтернет-проекту майже завжди стає або відсутність чіткої стратегії розвитку в керівників проекту, або ж завищені очікування інвесторів, які потім змінюються розчаруваннями й, відповідно, відмовою від фінансування. Щоправда, у нас ніякого краху не було: українські домени закривалися тихо, тому витрачені на них кошти можна оцінити тільки побічно, пише газета 
Хто найбагатша людина в історії людства? Біл Гейтс? Уорен Баффет? Ніхто не заперечує, що вони дуже і дуже багаті, але до справжніх багатіїв їм далеко. Найбагатшою людиною всіх часів та народів (вимірюючи статок у відсотках від національної економіки) був Джон Рокфеллер. Порівняно з його статками, Гейтс та Баффет виглядають жебраками.
У нашому блозі дуже 
Громадяни розвинутих країн, які приїжджають до України, частенько відзначають дві особливості нашої держави: майже тотальну відсутність сервісу (не залежно ні від рівня компанії, ні від кількості грошей, які клієнт готовий потратити) і майже абсолютну аморфність людей, які готові продовжувати терпіти таку відсутність сервісу, а іноді – навіть відверте нахабсво з боку персоналу компаній, клієнтами яких вони є. Подали охололу страву в ресторані... – з ким не буває. Нечемно повелися на касі в банку... – вони ж також люди. Не провели належної консультації при виборі складного товару... – ну за всіма ж не встигнеш. Не виконали обіцянок, наданих під час придбання товару чи послуги... – ну може це востаннє і більше не повториться.
На ці питання про власного доктора пацієнтів просить відповісти нещодавно створений у Британії веб-сайт 
Добре, коли співробітники компанії спілкуються між собою та діляться ідеями. Погано – коли щоденні креативні мітинги перетворюються на формальність – своєрідний ритуал, коли вже ніхто не може пояснити, навіщо це потрібно, але кожен продовжує його дотримуватися, бо "так заведено"! І біда навіть не у численних зібраннях, які, по-суті, є не чим іншим, ніж порожньою тратою часу, а радше у безкінечних розмовах, які, здається, триватимуть вічно, але, попри це – так нікуди й не приведуть.
Більшість успішних підприємців знають, що заробити гроші та підвищити репутацію компанії можна вирішуючи проблеми інших людей. Лікарі надають допомогу хворим, психіатри допомагають людям із психічними розладами, юристи захищають своїх клієнтів від правових проблем, консультанти пропонують маркетингові поради і часто стають стратегічними помічниками у бізнесі, стверджують автори популярного англомовного блога 
"Для лікарень, принаймні американських, намагання бути всім для всіх пацієнтів не є більше життєздатною стратегією". Так пишуть автори однієї з